Page 56 - 6824

сонячним випромінюванням, яке ослаблюється атмосферою та об’ємно-

розсіяним випромінюванням атмосфери. Сумарне відбите від елементарної

ділянки наземної поверхні випромінювання та об’ємно-розсіяне

випромінювання атмосфери, яке діє і в напрямку оптичного приладу,

реєструється на борту космічного апарата й утворює результуючу яскравість

піксела цифрового зображення. Друга складова разом із тепловим

випромінюванням є завадою, яка погіршує відношення сигнал / шум в

елементарному інформаційному каналі знімальної апаратури й спотворює

зображення. Якщо атмосфера непрозора, то проводити космічну зйомку в

оптичному діапазоні нема сенсу. Якщо атмосфера досить прозора, то друга

(завадова) складова яскравості піксела невелика і її можна не враховувати.

Природні й антропогенні об’єкти відбивають сонячну радіацію певним,

характерним тільки для них, чином, тому вимірювання кількісних

характеристик багатоспектрального електромагнітного поля випромінювання є

основою їх дистанційного дослідження.

Перша (інформаційна) складова яскравості піксела містить дані про

відбивальні характеристики об’єктів на елементарній ділянці земної поверхні.

Яскравість піксела і-о рядка j-о стовпця цифрового зображення в l-у

спектральному каналі від m-о типу відбивальної поверхні, що зняте в надир,

спрощено описується такою математичною моделлю:

Bi j l m = βint l m ·КУМ l (θС, λ, НА) [Вт / (ср ·м 2 )],

де: βint l m – інтегральний коефіцієнт відбивання сонячного випромінювання m-

о типу відбивальної покриву поверхні в l-у спектральному каналі;

КУМ l (θС, λ, НА) – коефіцієнт, що визначається умовами знімання

(освітленість сцени зйомки, поглинання сонячного випромінювання

атмосферою, спектральний діапазон, параметри апаратури знімання та ін.) для

l-о спектрального каналу, який практично постійний для конкретного кадру

зйомки,

КУМ l (θС, λ, НА)