Page 83 - 6815

торкання, нагріваючи їх до температури плавлення. Далі входять у
контакт інші елементарні виступи, в результаті чого у проміжку
утворюється прошарок напіврідкого металу. У процесі кінцевої
посадки надлишок металу витискають із проміжку між деталями у
вигляді грата (віночка) (рис. 3.16).

Рисунок 3.16 Зовнішній вигляд шва, виконаного
стиковим зварюванням з оплавленням

Стикове зварювання з оплавленням має ряд переваг перед
зварюванням опором:
– міцний шов;
– не потрібно великих механічних зусиль;
– менші затрати для обробки шва;
– вища продуктивність зварювальних робіт;
– можливість зварювання деталей з різних металів (наприклад,
алюміній – мідь, сталь – мідь тощо.)
Застосовують для зварювання у стик стержнів, профільного і
2
фасонного металу за поперечного перерізу до 10000 мм , стрічок і
листів, труб, замкнутих контурів (кілець, ланцюгів і т.д.),
залізничних рейсів, інструменту і кольорового дроту.
Для стикового зварювання вітчизняна електропромисловість
випускає машини різного призначення у діапазоні потужностей від
0,75 до 750 кВА.
В процесі точкового зварювання (рис. 3.13, б) деталі, які
з'єднують розміщують між двома мідними електродами, що
закріплені у спеціальних електродотримачах.
Під дією натискного механізму електроди щільно
стискають зварювальні деталі, після чого вмикають струм. За
рахунок проходження струму деталі швидко нагріваються до
температури зварювання, причому найбільше виділення тепла має
83