Page 55 - 6815

металів; хіміко-термічної обробки виробів; одержання
низькотемпературної плазми.
За частотою струму живлення індукційні установки поділяють:
1) установки промислової частоти (50 Гц); вмикають у мережу
безпосередньо або через понижуючі трансформатори (індукційні
плавильні канальні печі, крупні тигельні печі, установки для
наскрізного нагрівання великих заготовок);
2) установки середньої (підвищеної (500 10000 Гц) частоти),
які живляться від тиристорних або електромашинних
перетворювачів частоти (тигельні печі, різні індукційні нагрівальні
печі та установки загартування);
3) високочастотні установки з живленням від лампових
генераторів для нагрівання і плавлення, для зварювання труб (66 або
440 кГц), для поверхневого нагрівання під термообробку (0.44 5.28
МГц), для нагрівання іонізованих газів у процесі одержання
низькотемпературної плазми (1.76 27,12 МГц).

2.6.2 Індукційні плавильні печі
Індукційні плавильні печі призначені для плавлення чорних і кольорових
металів та їх сплавів, для підігрівання металу
сплаву) перед розливанням, вирівнювання його хімічного
складу, легування і підтримування постійних температурних умов у
процесі литва (міксери) або для послідовної роботи у плавильному і
міксерному режимах.
За конструктивними особливостями індукційні плавильні печі
ділять на два типи: канальні та тигельні.
Канальні печі застосовують для плавлення чавуна і кольорових
металів – міді та мідних сплавів, алюмінію та цинку.
Основні переваги канальних печей: відносна простота
конструкції, малий відсоток чаду металу та менша питома витрата
електроенергії, ніж у інших печах.
Недоліки: необхідність залишати частину рідкого металу, так
званого “болота” для проведення подальших плавок; складність
переходу до плавлення металів і сплавів іншого хімічною складу.
В індукційних канальних печах канал з розплавленим металом є
короткозамкнутим витком вторинної обмотки трансформатора, в
ньому поглинають 90 95% підведеної до печі електричної енергії.

55