Page 54 - 6815

1 індуктор; 2 – магнітний потік у грітому тілі; 3 тіло, що
нагрівають; 4 – наведений потік; 5 повітряний проміжок
Рисунок 2.26 – Принципова схема індукційного нагрівання

Змінний магнітний потік Ф (2), створюваний первинною
обмоткою індуктором 1, пропорційний MPC і обернено
пропорційний опорові магнітного кола. ЕРС,
-8
E = 4.44Фаf 10 В,
яка виникає в грітому тілі за відомих значень електричних опорів тіла
(активного – r і повного z) забезпечує виникнення в ньому вихрового
струму І (4) і виділення відповідної
потужності
2
2
2
P = І r = E r/z .
Отже, індукційне нагрівання є прямим нагрівним опором, а
вмикання грітого тіла в коло струму здійснюють за рахунок
магнітного зв'язку.
Опір матеріалу r заданий, тому для підвищення потужності
установки необхідно збільшувати ЕРС – Е. Це досягають двома
способами:
1) збільшенням магнітного потоку Ф;
2) підвищенням частоти.
Діапазон частот, що використовують в індукційних установках
-7
-6
є у межах 5·10 10 Гц.
Індукційне нагрівання широко застосовують: для плавлення
металів; термічної обробки деталей; наскрізного нагрівання
заготовок перед пластичною деформацією (куванням,
штампуванням, пресуванням, прокатуванням тощо); зварювання

54