Page 37 - 6815

де С еф = 0.3–0.8.
Визначення розмірів поперечного перерізу і довжини нагрівника
здійснюють на основі двох рівнянь, одне із яких відображає умови
теплообміну:
P н  P  S н ,

а друге – електричний зв'язок параметрів нагрівника:
U ф 2 U ф 2
P   .
н
R l
н 
s
У цих рівняннях Р н – потужність нагрівника на кожну вітку однієї фази,
Вт; U ф – напруга на вітці фази нагрівника (відповідно
2
до вибраної схеми з'єднань), В; S н – площа поверхні нагрівника, м ;
R н – опір однієї вітки фази нагрівника, Ом; l– довжина нагрівника на
2
одну вітку фази, м; S – площа поперечного перерізу нагрівника, м ; ρ –
питомий електричний опір матеріалу нагрівника для робочої
температури, Ом·м.

2.4.6 Установки прямого нагрівання
На відміну від печей непрямої дії в установках і печах прямого
нагрівання перетворення електричної енергії в теплову відбувається
безпосередньо в тілі виробу, що нагрівають, яке увімкнене в коло
струму. Кількість теплоти Q Дж, що виділяється в тілі у процесі
проходженні струму, визначають за законом Джоуля-Ленца
2
Q  I R ,

де I – струм, А; R – активний опір провідника, Ом; τ – час
проходження струму, с.
У зв'язку з цим у установках прямого нагрівання струми дуже великі
та досягають тисяч А, а напруги малі U=2–100 В.
Установки або апарати прямого нагрівання призначені для нагріву
заготовок і виробів з чорних і кольорових металів з метою подальшої
обробки тиском (кування, штампування, скручування тощо.) і термічної
обробки (загартування, відпускання, відпалювання). Ці установки
широко застосовують на заводах автомобільної промисловості і
сільськогосподарського машинобудування для нагрівання під обробку
37