Page 21 - 6815

2.3.3 Термоелектричні термометри (термопари)
Термопара це зварені в одній точці два провідники із
спеціально підібраних різних металів. За умови нагрівання спаю до
будь-якої температури на холодних (вільних) кінцях провідників
виникає пропорційна температурі термо-е.р.с. Термопари
уможливлюють вимірювання температур до 2500 °С.
До матеріалів термопар застосовують низку вимог:
– максимальна термо-е.р.с.;
– жаротривкість;
- постйність у часі фізичних властивостей;
– хімічна інертність.
Найпоширеніші матеріали для виготовлення термопар:
– платина;
– мідь;
– платинородій (90% Рl +10% Rh);
– хромель (90% Ni +10% Cu);
– копель (56% Cu + 44% Ni);
– алюмель (95% Ni'і + 5% Al).
Добре зарекомендували себе та найпоширеніші термопари:
0
– мідно-копелеві ТМК (Θ доп =350 С);
0
– хром ель- алюмелеві ТХА (Θ доп =1000 С);
0
– хром ель-копелеві ТХК (Θ доп =600 С);
0
– платанородій-платинові ТПП (Θ доп =1300 С);
0
Вольфрамо-ренієві –ТВР (Θ доп =2200 С).
Для вимірюваний термо-е.р.с. використовують пірометричні
мілівольтметри та потенціометри.
Компенсаційні провідники підбирають до кожного типу
термопар так, щоб вони не змінювали величину вимірювального
термо-е.р.с. Холодні, кінці термопар поміщають у спеціальний
термостат, який забезпечує постійність їх температур або
встановлюють спеціальні коробки холодильних спаїв для
компенсації похибок.

21