Page 72 - 6808

Так, наприклад, якщо початковий діаметр сфери (до
руйнування) дорівнював 50 мм, а після захлопування
зменшився до 10 мм, то збільшення тиску буде в
3
(50/10) =125 разів. У свердловині глибиною 3000 м,
3
заповненій глинистим розчином густиною 1200 кг/м ,
тиск складе 4500 МПа. Цікаво, що на відміну від
вибухового буріння ефективність руйнування породи
при кавітаційному бурінні з глибиною має зростати. Але
одна з головних проблем полягає у тому, як забезпечити
руйнування сфери при ударі об вибій в змінних умовах.
Тому, не зважаючи на привабливість ідеї, вона поки що
не знайшла втілення в практику буріння.
Ще одним бездолотним способом буріння є
гідроерозійний. Він полягає у тому, що в промивальну
рідину додається абразивний матеріал, який з великою
швидкістю ударяється об вибій і здійснює
мікроруйнування. Величезна кількість ударів в одиницю
часу призводить до механічної швидкості буріння, яка
може конкурувати зі швидкістю традиційних способів
буріння. Так, наприклад, за даними американських
вчених при бурінні вапняків шарошковими долотами з
продуванням механічна швидкість дорівнювала 5-6
м/год. В тих же умовах середня механічна швидкість
гідроерозійного буріння складала 11,5 м/год, а на
окремих ділянках досягала 18 м/год і навіть 28 м/год. В
якості абразивного матеріалу використовувалися
кварцовий пісок, сталевий дріб, твердосплавні елементи.
Пісок виявився непридатним внаслідок того, що після
першого циклу половина пісчинок виявилася
розколеною. Найкраще виконували свою функцію
твердосплавні елементи, але вартість їх суттєво більша,
ніж сталевого дробу. Для подачі промивальної рідини
застосовувалися насоси, здатні створювати тиск до 100
МПа. Це означає, що швидкість витікання могла
досягати надзвукових значень (~300…350 м/с), що і
забезпечувало зазначені механічні швидкості буріння.
Але наявність в промивальній рідині абразивного
матеріалу, який породжує багато проблем (абразивне
зношування насосного обладнання, бурильної колони,
насадок, необхідність створення високих тисків,
72