Page 62 - 6808

використовується зруйнована порода, що піднімається
до гирла по гвинтовій поверхні, але якість такої
документації не дуже висока, оскільки в процесі
підйому порода перемішується, частина її може
пересипатися з верхніх витків на нижні. Окрім того,
важко прив’язати відібрану породу до глибини, на якій
вона залягала. Тому, якщо потрібна точніша інформація,
переходять на буріння з відбором керна. Для цього є
спеціальні шнеки із збільшеним внутрішнім діаметром,
де розміщується керноприймальна труба. Якщо уся
колона складається із таких шнеків, можна застосувати
зйомну керноприймальну трубу і піднімати її без
підйому шнекової колони, але відбір керна при цьому
способі буріння застосовують досить рідко, оскільки
більш ефективно це робиться при звичайному
твердосплавному бурінні, про що йшлося вище.
До переваг шнекового буріння слід віднести
відсутність необхідності в промиванні свердловини. Це
особливо актуально при бурінні в пустельних районах,
де водопостачання є досить проблемним, а також в
умовах низьких температур, де можливо замерзання
промивальних рідин. Другою перевагою є висока
механічна швидкість буріння, порівняно із звичайним
бурінням – у 2…3 рази. Особливо це відчувається при
бурінні в галечниках, оскільки при шнековому бурінні
галька не руйнується, а цілком транспортується по
шнековій колоні.
Вадами шнекового буріння є: обмежена глибина
свердловин; неможливість буріння в твердих породах і
низька ефективність буріння в пластичних, липких
породах (про причини говорилося вище); велика
енергоємність процесу (потрібна велика потужність
приводу); погіршена геологічна характеристика розрізу.
Таким чином, раціональну область застосування
шнекового буріння можна окреслити як буріння
неглибоких свердловин (15-25 м) в м’яких
слабозцементованих породах I-IV категорії, бажано – не
липких. Особливо актуальне його застосування, коли є
проблеми з промиванням свердловини.

62