Page 48 - 6808

породоруйнуючим елементом є зернини алмазів, які
знаходяться в матеріалі певного складу і здійснюють
мікрорізання. Коронки другої групи теж мають алмази,
але вони скомпоновані у відносно великі елементи і
працюють в режимі макрорізання (стирання). В даний
час здебільшого застосовують коронки матричного
типу.
Алмази за призначенням поділяються на об’ємні
(робочі, торцеві) і калібруючи (підрізні, бокові). На
об’ємні покладається основна функція: руйнувати вибій,
забезпечуючи заглиблення свердловини. На калібруючі
– додаткова, але дуже важлива: запобігати звуженню
свердловини.
За розташуванням об’ємних алмазів коронки
поділяються на одношарові і імпрегновані (рисунок 5.2).
В одношарових усі алмази розташовані на поверхні. В
імпрегнованих – алмазні зернини перемішані з
матеріалом матриці і утворюють армований шар
товщиною декілька міліметрів.
Це забезпечує тривале оновлення ріжучих елементів
коронки і збільшує її проходку. Певний період, окрім
названих типів коронок, були ще так звані багатошарові,
в яких алмази упорядковано укладалися в 5-6 шарів. По
мірі зносу одного шару вступав в роботу наступний.
Потім з’ясувалося, що реально в коронці можна
використати лише 2-3 шари, після чого коронку треба
було піднімати через знос калібруючих алмазів, які
можна розташовувати лише в один шар. Упорядковане
розкладання, об’ємних алмазів є досить затратною
операцією (за часом і коштами), а при використанні
дуже дрібних алмазів – просто неможливою. Тому з
часом від цього варіанту відмовились, хоча в деяких
літературних джерелах пишуть "імпрегновані
(багатошарові)", тобто вважається, що це синоніми.
Величина алмазів є важливою характеристикою
коронки. По-перше, чим більші алмази, тим більшу
механічну швидкість буріння можна очікувати (при
інших рівних умовах). Але великі алмази значно
дорожчі за дрібні. Окрім того, великі алмази більш
вразливі щодо динамічних навантажень, тому в
48