Page 18 - 6802

поширення та передання технологій, у тому числі нових та інноваційних

технологій.
Принцип 10. Екологічні проблеми найкраще вирішуються за участю всіх
зацікавлених громадян на відповідному рівні. На національному рівні кожен
індивідуум повинен мати належний доступ до інформації щодо навколишнього
середовища, якою володіють органи державної влади, у тому числі до інформації,
що стосується небезпечних речовин, матеріалів та видів діяльності, а також
повинен мати можливість брати участь у процесах прийняття рішень. Держави

мають сприяти обізнаності та участі громадськості і полегшувати ці процеси,
роблячи інформацію широкодоступною. Повинна бути забезпечена реальна
можливість розгляду справ у адміністративному чи судовому порядку, у тому
числі справ щодо відшкодування збитків та захисту прав.
Принцип 11. Держави повинні прийняти ефективне законодавство щодо
охорони навколишнього середовища. Екологічні стандарти, цілі та пріоритети

управління мають бути адекватні екологічній ситуації та умовам розвитку, до
яких вони застосовуються. Стандарти, що застосовуються в одних країнах можуть
бути неприйнятними та невиправданими з економічної та соціальної точки зору в
інших, зокрема у країнах, що розвиваються.
Принцип 12. Держави повинні об'єднувати свої зусилля для заснування
відкритої міжнародної системи економічної підтримки, що сприятиме
економічному зростанню та сталому розвитку в усіх країнах, а також для кращого
вирішення проблем, пов'язаних з екологічною деградацією. Передбачені

торговельною політикою екологічні заходи не повинні бути засобом свавільної та
необґрунтованої дискримінації чи прихованого обмеження щодо міжнародної
торгівлі. Слід уникати односторонніх дій стосовно захисту від екологічної
небезпеки поза межами юрисдикції країни-імпортера. Екологічні заходи,
спрямовані на вирішення міждержавних чи глобальних екологічних проблем,

мають по мірі можливості, ґрунтуватися на міжнародному консенсусі.
Принцип 13. Держави повинні розробляти внутрішні законодавчі акти щодо
юридичної відповідальності за забруднення та іншу шкоду, завдані
навколишньому середовищу, а також стосовно компенсацій постраждадим.
Держави повинні також невідкладно та рішуче об'єднати свої зусилля для
подальшого розроблення міжнародних законодавчих актів щодо юридичної
відповідальності та компенсацій за несприятливі наслідки, які виникли в
результаті діяльності в межах їхньої юрисдикції чи контролю, або за нанесення

екологічної шкоди територіям поза їхньою юрисдикцією.
Принцип 14. Держави повинні ефективно співпрацювати, щоб
перешкоджати чи запобігати перенесенню, переміщенню або передаванню до
інших держав будь-яких видів діяльності, речовин або матеріалів, які
спричиняють серйозну екологічну деградацію чи приносять шкоду здоров'ю
людини.

18