Page 17 - 6802

напрямі виконання міжнародних угод, які враховують інтереси всіх і захищають

цілісність глобальної системи екології та розвитку, визнаючи цілісність і
взаємозв'язок природи на Землі - нашої оселі, проголошує:
Принцип 1. Людина стоїть у центрі уваги сталого розвитку. Вона має право
на здорове і продуктивне життя в гармонії з природою.
Принцип 2. Відповідно до уставу ООН і принципу міжнародного права,
держави мають суверенне право на експлуатацію власних ресурсів Згідно з
власною політикою щодо навколишнього середовища та розвитку, і несуть

відповідальність за забезпечення того, що діяльність у межах їх юрисдикції чи
контролю не завдає шкоди навколишньому середовищу інших держав чи
територій поза межами державної юрисдикції.
Принцип З. Право на розвиток повинно реалізуватися таким чином, щоб
справедливо задовольняти потреби теперішніх та майбутніх поколінь стосовно
навколишнього середовища і розвитку.

Принцип 4. Для того, щоб досягти сталого розвитку, охорона
навколишнього середовища повинна становити невід'ємну частину процесу
розвитку і не може розглядатися ізольовано від нього.
Принцип 5. Усі держави і люди повинні об'єднувати свої зусилля задля
вирішення надзвичайно важливої проблеми - викорінення бідності з метою
зменшення різниці в рівнях життя і кращого задоволення потреб більшості людей
світу, що є незаперечною вимогою сталого розвитку.
Принцип б. Особливому становищу та потребам країн, що розвиваються,

зокрема найменш розвинених та найбільш екологічно вразливих, повинен
надаватися спеціальний пріоритет. Міжнародні заходи у сфері навколишнього
середовища та розвитку повинні також ураховувати інтереси та потреби всіх
країн.
Принцип 7. Держави повинні співпрацювати в дусі глобального партнерства

для збереження, охорони та відновлення здорового і цілісного стану екосистеми
Землі. Держави мають спільні, але при цьому диференційовані обов'язки з огляду
на різні частки участі у глобальній екологічній деградації. Розвинені країни
усвідомлюють відповідальність, яка покладається на них за умов міжнародного
прагнення до сталого розвитку, зважаючи на вплив, який вони чинять на
глобальне навколишнє середовище, а також ураховуючи технології та фінансові
ресурси, якими вони володіють.
Принцип 8. Для того, щоб досягти сталого розвитку та вищої якості життя

для всіх людей, держави повинні зменшувати кількість нестабільних моделей
виробництва та споживання і відмовлятися від них, сприяючи належній
демографічній політиці.
Принцип 9. Держави повинні об'єднувати свої зусилля щодо зміцнення
процесу нарощування внутрішніх можливостей для сталого розвитку шляхом
поліпшення наукового розуміння процесів, що відбуваються, обміну науковими і

технічними знаннями, а також шляхом прискорення розроблення, запозичення,
17