Page 29 - 6793

ординатою, віддаленою від опорного сигналу на
величину Δ деф.
Приклад 4.2. У виробі завтовшки 300 мм виявлений
дефект на глибині r деф=240 мм. Вимірюванням
одержано, що сигнал від дефекту менший донного
сигналу на величину Δ деф = 20 дБ. Визначити S Е.
Розв’язування. Коефіцієнт загасання в
контрольованому виробі характеризується нахилом
рисок рухомої координатної сітки, паралельним
похилим прямим із стрілками на рис. 4.3.
У похилій системі координат знаходимо ординату
точки, відповідної А дон (г=300 мм), тобто кінець
верхньої стрілки (38 дБ). Від кінця цієї стрілки
відкладаємо вниз (оскільки сигнал від дефекту в
даному випадку менший донний) різницю Δ деф = 20 дБ.
Від нижнього кінця відрізка Δ деф проводимо пряму
уздовж рисок похилої координатної сітки до перетину з
вертикальною лінією, відповідній глибині залягання
виявленого дефекту r деф = 240 мм, тобто знаходимо
точку А деф, що має ординату А дон + Δ деф =38 +
20=58 дБ. Найближча до цієї точки крива вказує
еквівалентну площу дефекту. У нашому прикладі
2
S Е = 10 мм .
3. Для визначення коефіцієнта загасання ультразвуку за
допомогою АВД-діаграм вимірюють відношення (або
різницю в децибелах) амплітуд сигналів від двох
відомих відбивачів, розташованих на різних глибинах.
Потім щодо АВД-діаграми знаходять таке положення
рухомої координатної сітки, при якому розрахункове
значення цієї різниці співпадає із виміряним.
Приклад 4.3. Товщина контрольованого виробу
300 мм. Як еталонний зразок з відомим загасанням
використовується зразок завтовшки 100 мм з
коефіцієнтом загасання 1 Нп/м, який характеризується
нахилом верхньої стрілки (рис. 4.4). Визначити
коефіцієнт загасання.
Розв’язування. Вимірюємо Δ зат – різниця амплітуд
донних сигналів в зразку і виробі. Нехай, наприклад,
Δ зат = 35 дБ (причому амплітуда донного сигналу в
зразку більша). У системі координат, паралельній
верхній стрілці, знаходимо точку А дон = 22 дБ,
відповідну донному сигналу в зразку. Оскільки