Page 23 - 6787

2

( 2 X p Z  Z p ) X  Z 2 p
p
p
t  , (3.2)
s 2

V 2 ( X Z  Z ) Z 1 (  Z ) 
p p p p p

де X і Z - координати точки межі розділу, що задані
p p
рівнянням
 Z

Z  ( Z X ), Z  p ; (3.3)
p p p
 X
p

X і t - координати точок годографа відбитої хвилі; V –
s s
швидкість розповсюдження сейсмічних хвиль в
покриваючому середовищі.

Для знаходження рівняння годографа відбитої хвилі в
явному вигляді необхідно з наведених параметричних рівнянь
виключити параметр X , що можливо тільки при заданні
p
конкретної форми межі розділу (наприклад, межа у вигляді
прямої лінії, кола, еліпса і т.д.).
Набагато простіше поставлена задача вирішується
графічним способом. При розв’язку прямої задачі методу
відбитих хвиль з використанням закону відбиття
   відб ,
пад
де  і  – відповідно кути падіння і відбиття
пад відб
сейсмічної хвилі в будь-якій точці межі розділу.
Вибираємо ряд точок на межі розділу та з’єднюємо їх з
джерелом коливань. Визначаємо кути падіння сейсмічної
хвилі в кожній точці межі, використовуючи закон відбиття, і
знаходимо розташування відповідних променів відбитої хвилі,
які виводимо на лінію спостереження. Визначаємо повний
шлях пробігу хвилі від джерела до кожної точки відбиття і від
них до відповідних точок прийому (рис. 3.1). Визначаємо час
пробігу хвилі вздовж цих шляхів і відмічаємо їх на площині
хОt і з’єднюємо отриману сукупність точок плавною лінією,
яка і буде шуканим годографом відбитої хвилі.

23