Page 73 - 6785

71

Молярним коефіцієнтом світлопоглинання називають оптичну

густину розчину з концентрацією 1 моль/л при товщині поглинаючого
шару 1 см. Чим більше значення ε, тим меншу концентрацію можна
визначити (більша чутливість визначення).
Для фотометричного визначення необхідно:

- вибрати реагент для утворення забарвленої сполуки. Для цього
потрібно, щоб продукт реакції мав незмінний склад, який би відповідав

певній хімічній формулі, був стійкий та не змінював свій колір
- у часі; розчини повинні бути прозорими та забарвленими з
максимальним значенням ε;
- вибрати довжину хвилі λ опт або відповідний світофільтр. Для цього

реєструють спектри поглинання, які характеризують розподіл поглинаючої
здатності розчину залежно від довжини хвилі А= f(λ) (див. графічну
залежність на рис. 15);

- вибрати товщину кювети так, щоб значення А не перевищували
0,5÷0,6.

Рисунок 15 – Градуювальний графік

Поглинання світла вимірюють на фотоелектроколориметрах або

спектрофотометрах.
Кількісне визначення проводять за методом градуювального графіка
(рис. 15). Для цього готують серію стандартних розчинів з відомими
концентраціями досліджуваної речовини, додають необхідні реагенти та

вимірюють оптичну густину цих розчинів при оптимальних λ опт та l кювети
відносно розчину порівняння (холостого розчину). Як розчину порівняння

використовують дистильовану воду (якщо всі реагенти не забарвлені) або
розчин, який містить всі компоненти системи, крім досліджуваного.