Page 19 - 6784
P. 19
створення необхідного питомого тиску на ущільнювальних поверхнях. Проте
при цьому зростає небезпека заклинювання пробки у корпусі і можливість
задирання ущільнювальних поверхонь пробки або корпусу. При збільшенні
кута конусності навпаки осьове зусилля збільшується, а імовірність
задирання зменшується. Тому при конструюванні кранів із матеріалів, які
мають добрі антифрикційні властивості (наприклад, чавун, латунь, бронза),
рекомендується конусність 1:7, оскільки при цьому легше створити
необхідний питомий тиск на ущільнювальних поверхнях і отримати
необхідну герметичність. Для кранів загального призначення на тиск
2
PNі=і10ікгс/см стандартами передбачається конусність тільки 1:7.
Довжини дуг, які відповідають проходам у верхньому і нижньому
перерізах знаходяться за формулами
D 4 L
L A ; (4.28)
A
4
D 4 L
L B . (4.29)
Б
4
Оскільки нам відомі довжини дуг і діаметри у верхньому і нижньому
перерізах, то кути і відповідно визначаються за формулами
А Б
L 360
A , (4.30)
А
D
A
L 360
A . (4.31)
Б
D
Б
Ширини вікон у корпусі в перерізах А-А і Б-Б (хорди, які відповідають
відповідно кутам і ) будуть дорівнювати
А Б
b D sin А , (4.32)
A A
2
b D sin Б . (4.33)
Б A
2
Визначені таким чином розміри вікна забезпечують постійну величину
перекриття в горизонтальних перерізах по всій висоті вікна.
Найбільша ширина вікна в пробці буде у перерізі В-В і її можна
визначити за формулою
b b
b b A B H . (4.34)
B Б 1
H
Розміри корпусу крана a і b повинні забезпечувати мінімальну
величину перекриття при зміні взаємного розміщення пробки і корпусу під
час експлуатації. Крім цього необхідно враховувати технологічність
виготовлення крана.
Оскільки пробка має форму зрізаного конуса, то величина а
визначається за формулою
a L cos n m L n m , (4.35)
к н н
де - половина кута при вершині конуса;
к
m – величина запасу конусу пробки, яка виключає можливість зависання
пробки в процесі притирання.
У таблиці 4.7 приведено рекомендовані значення величини m у
залежності від діаметра.
18