Page 28 - 6779
P. 28
Радіальні схеми - це схеми з таким розподілом електро-
енергії, при якому кожний окремий ЕП або зосереджена група
ЕП живляться окремою лінією від того чи іншого ПРЕ (пункт
розподілу електроенергії) (рисунок 1.2).
1 - розподільний пристрій НН цехової підстанції;
2 – силова розподільна шафа; 3 – електроприймач
Рисунок 4.1 - Радіальна схема живлення
електроприймачів при напрузі до 1 кВ
У радіальних схемах проміжними ПРЕ (пункт розподілу
електроенергії) можуть бути СРШ, СРП або силові збірки, тобто
пристрої з обмеженою кількістю приєднань. Так, для різних
типів СРШ кількість приєднань буває від 4 до 12 (дивися
таблиці Ж.1-Ж.4 додатка Ж). Кількість послідовно з'єднаних
ПРЕ (пункт розподілу електроенергії) (інакше - ступенів
розподілу електроенергії), у тому числі шини НН ЦТП,
звичайно не перевищує двох, тому що в разі більшої їх кількості
зростають витрати на ПРЕ (пункт розподілу електроенергії) й
ускладнюється забезпечення селективності захисту. З цієї
причини в суто радіальних схемах присутні практично два сту-
пеня розподілу електроенергії.
Перший ступінь розподілу електроенергії:
- лінії від збірних шин НН ЦТП 1 до окремих потужних
ЕП 3 в разі їх невеликої кількості (щоб не розширювати розподі-
льний пристрій НН) і розміщення в різних напрямках від ЦТП;
- лінії від збірних шин НН ЦТП 1 до ПРЕ (пункт
розподілу електроенергії) 2.
Другий ступінь розподілу електроенергії - лінії від ПРЕ
(пункт розподілу електроенергії) до окремих ЕП.
Переваги радіальних схем: висока надійність; простота
експлуатації; зручність автоматизації та захисту.
Недоліки радіальних схем: необхідність розвинутого роз-
подільного пристрою НН ЦТП, який займає велику площу і має
багато ЕА (комутаційних та захисних); велика кількість ліній,
що відходять від розподільного пристрою НН ЦТП, знижує еко-
номічність через підвищену витрату провідникового матеріалу;
27