Page 15 - 6774

- більшість автобусів за своїми техніко-експлуатаційними та

економічними показниками не відповідають сучасним вимогам

(характеристиками та конструкцією, пасажиромісткістю, типом кузова,

параметрами комфортності, видами та питомими витратами пального,

екологічними показниками);

- оновлення рухомого складу відбувається повільними темпами: майже

70 % рухомого складу є морально застарілими, а 50 % автобусів

експлуатуються понад десять років;

- 90 - 95 відсотків викидів забруднюючих речовин у повітря міст, у

місцях скупчення людей припадає на автомобільний транспорт;

- відсутність системного контролю з боку організаторів перевезень та

контролюючих органів за виконанням перевізниками умов договору про

надання послуг на автобусних маршрутах загального користування, що не

гарантує надання пасажирам якісних і безпечних послуг;

- недостатня мотивація перевізників щодо інвестування для здійснення заходів

з підвищення рівня якості та комфортності перевезень на автобусних

маршрутах загального користування;

- наявність недобросовісної конкуренції (наявність на ринку регулярних

перевезень великої кількості перевізників, що провадять свою діяльність без

відповідних дозвільних документів), що стримує інвестування перевізників у

заходи з підвищення якості послуг пасажирського автотранспорту;

- високий рівень неофіційного працевлаштування працівників автомобільного

транспорту;

- монополія на ринку автостанційної діяльності;

- автобусним сполученням задіяно 23 відсотки мешканців сільської

місцевості.

Виконання поставлених завдань розпорядженням Кабінету Міністрів

України від 30 травня 2018 р. № 430-р .“Національна транспортна стратегія

України на період до 2030 року” дасть можливість очікувати наступних

результатів: