Page 13 - 6767

ти, величину основних і обігових статей, скласти кошториси, узгоди-
ти питання фінансування тощо.
Для вирішення організаційних завдань, зокрема формування ви-
робничих відділень (підрозділів), необхідно розробити структуру

управління виробництвом, наукову організацію праці, систему конт-
ролю за виготовленням продукції.
Як наслідок, домінуючим критерієм вибору є показник зведених

витрат виготовлення виробів. Для встановлення цього показника на
практиці використовують інтегральний критерій якості на підставі
планів розташування обладнання, що характеризує векторний функ-
ціонал від двох змінних, тобто:

 f W 1 ,W 2   ext , (1.1)

де W — критерій мінімальної потужності вантажопотоків, тм;
1
W — критерій максимального отримання продукції з одиниці
2
3
об'єму цеху, шт/м .
Ці критерії розраховують таким чином:

n 
W    q l
1 i  a
i 1 a  1 , (1. 2)

де n — кількість найменувань заготовок (виробів), які будуть оброб-
лятися на дільниці чи в цеху протягом певного часу (рік); ω — кіль-
кість операцій у виробничому процесі виготовлення і-го виробу; q —
i
маса, т, виробів і-ї найменування, які переміщуються за певний час;
l — відстань, м, між а-им — та j-им — робочим місцем (позицією),
aγ
на яку здійснюється переміщення виробу і-ї назви:

W  N V
2 , (1.3)

де N — програма випуску шт. виробів у цеху;
3
V — загальний об'єм цеху, м .
Якщо ефективність проектного рішення оцінюється декількома
показниками різної розмірності, то тоді використовується багатокри-

теріальна оцінка якості рішення. При цьому основна складність вирі-
шення оптимізаційного завдання полягає у визначенні значень ваго-
вих коефіцієнтів із показників на зведені витрати.

13