Page 15 - 6766

15

Питна вода повинна мати: мінералізацію не більше 1 г/дм³, загальну

твердість 1,5-7 мг·екв/дм³, загальну лужність – 0,5-6,5 мг·екв/дм³, фтору 0,7-1,5

мг/дм³, свинцю не більше 0,1мг/дм³, міді до 3 мг/дм³, цинку до 5 мг/дм³, заліза

до 1 мг/дм³, фенолів не більше 0,001 мг/дм³, нітратів не більше 45 мг/дм³.

У воді не допускається наявність бактерій черевного тифу, холери і

дизентерії. Бактеріальна забрудненість питної води визначається за допомогою

бактеріального аналізу. Показником забрудненості води патогенними

бактеріями служить кишкова паличка колі. Паличка колі сама по собі не

шкідлива, проте вказує на те, що у воду попали каналізаційні стоки, у складі

яких можуть бути бактерії, що розносять хворобу. Вода може бути питною,

3
якщо колі-титр (кількість см води, які вміщують одну паличку колі) буде ≥ 300
3
см . Обернена величина – колі-індекс – кількість паличок колі в 1 дм³ води –
повинна бути ≤ 3.

Бальнеологічний аналіз окрім визначення головних іонів включає

визначення газових компонентів, радіоактивності, вмісту сульфідів, заліза,

літію та ряду інших показників лікувальних вод. Бальнеологічні аналізи

відрізняються найбільшою повнотою.

Спеціальні технічні аналізи проводять з метою оцінки придатності води
для закачування в нафтоносні пласти, для живлення парових котлів, для оцінки

агресивних і корозійних властивостей вод та ін.
Розповсюдження природних вод, які можуть бути використані для питного

чи господарсько-технічного водопостачання дуже нерівномірне, хоча загальні
водні ресурси Землі колосальні. Через нерівномірність розповсюдження

прісних вод коло 1/3 населення нашої планети відчуває гостру нестачу води,

особливо країни Африки, Азії, південні держави СНД.

На сьогоднішній день якість непридатної води покращують різними

способами: освітленням, хлоруванням, пом'якшенням, фізико-хімічною та

хімічною обробкою, опрісненням високомінералізованих вод.