Page 12 - 6766

12

2

2


іон СO , гідросульфіт-іон HS , сульфіт-іон S , сполуки азоту і елементи K, Si,
3
Fe, C, P та інші.
Під мікрокомпонентами розуміють хімічні елементи або сполуки, які
містяться в підземних водах в кількості менше 10, рідко 100 мг/дм³ .

До мікрокомпонентів належать Li, B, F, Ti, V, Cr, Mn, Co, Ni, Cu, Zn, Ba, та

інші. Вони визначають специфічні властивості підземних вод, хоча і присутні у

воді у незначній кількості. Мікрокопоненти впливають на життєдіяльність

живих істот і рослин.

До ультрамікрокомпонентів, вміст яких у воді 0,1 мг/дм³,

відносяться Pb, Au, Hgта інші.



Особливе значення мають іони водню Н та гідроксил-іони ОН , тобто
дисоційована частина молекул самої води. Кількість їх дуже мала, але хімічний

вплив великий.

Інколи в природних водах присутні колоїди. Деякі елементи і сполуки

утворюють у воді агрегати молекул – це міцела – частка колоїдного розчину. В

стані колоїдних розчинів в природних водах присутні часто кремнезем,

глинозем, гідрооксиди заліза. Серед колоїдів є і органічні речовини. Кількісний

вміст і значення колоїдів в підземних водах незначні, тому при аналізі і

класифікації вод колоїдами часто нехтують.

Мінералізація води – це сумарний вміст розчинених у воді іонів, солей і

колоїдів. Вона визначається в г/дм³.

За В.І. Вернадським за ступенем мінералізації (М) природні води

поділяються на:

1) прісні – М від 0,1 до 1 г/дм³;

2) малої мінералізації - М від 1 до 5г/дм³;

3) середньої мінералізації - М від 5 до 15 г/дм³;

4) високої мінералізації - М від15 до 35 г/дм³;

5) розсоли – М від 35 до 150 г/дм³;

6) міцні розсоли – М більше 150 г/дм³.