Page 24 - 6754
P. 24

2. Внутрішня структура фірми в другій фазі дає їй змогу забезпечити значне
           зростання  за  рахунок  збільшення  виробництва  продукції  та  організації  збуту  в
           межах  внутрішнього  ринку.  Розвиток  структури  зумовлює  поділ  кожного
           функціонального  відділу  на  декілька  підвідділів  або  груп.  Менеджер  фірми  й
           функціональні відділи і надалі є основними елементами схеми управління. Часто
           фірми виробляють продукцію однієї номенклатури й тому зберігають стабільність
           операцій. Зростання фірми відбувається завдяки вертикальній інтеграції.
                  3.  Збільшення  кількості  нових  видів  продукції  або  вихід  на  нові  ринки
           порушує  рівновагу  внутрішньої  структури,  що  склалася  в  другій  фазі.  Рішення
           фірми  про  запровадження  нової  структури  управління  розглядається  як  початок
           третьої фази розвитку фірми.

                   У  процесі  свого  становлення  система  управління  ТНК  проходять  певні
           фази. Фази розвитку ТНК:
                  1.  Розмір  фірми  невеликий,  управління  здійснює  один  менеджер.  Із
           зростанням  фірми  на  ній  створюються  функціональні  відділи:  з  виробництва
           продукції,  продажу,  фінансів  тощо.  Така  структурна  зміна  розглядається  як
           початок другої фази розвитку фірми.
                  2. Внутрішня структура фірми в другій фазі дає їй змогу забезпечити значне
           зростання  за  рахунок  збільшення  виробництва  продукції  та  організації  збуту  в
           межах  внутрішнього  ринку.  Розвиток  структури  зумовлює  поділ  кожного
           функціонального  відділу  на  декілька  підвідділів  або  груп.  Менеджер  фірми  й
           функціональні відділи і надалі є основними елементами схеми управління. Часто
           фірми виробляють продукцію однієї номенклатури й тому зберігають стабільність
           операцій. Зростання фірми відбувається завдяки вертикальній інтеграції.
                  3.  Збільшення  кількості  нових  видів  продукції  або  вихід  на  нові  ринки
           порушує  рівновагу  внутрішньої  структури,  що  склалася  в  другій  фазі.  Рішення
           фірми  про  запровадження  нової  структури  управління  розглядається  як  початок
           третьої фази розвитку фірми.
                  Сьогодні за організаційною структурою транснаціональні корпорації – це як
           правило  багатогалузеві  концерни.  Головна  компанія  виступає  оперативним
           штабом корпорації. На базі широкомасштабної спеціалізації й кооперування вона
           здійснює  техніко-економічну  політику  та  контроль  над  діяльністю  закордонних
           компаній і філій.
                    У організаційній структурі більшості ТНК виділяють три основні блоки;
                    фінансово-економічний;
                    індустріально-промисловий;
                    торговельно-комерційний.
                  Транснаціональна          корпорація       зазвичай       складається        з    головної
           (материнської)  холдинг-компанії  та  належних  їй  підприємств  у  різних  країнах.
           Вона  є  центром  контролю  за  активами  всіх  фірм  за  кордоном  та  центром
           прийняття  стратегічних  рішень.  Саме  тут  розробляється  загальна  модель
           внутрішнього корпораційного руху капіталу, компонентів і факторів виробництва,

           технологій,  торговельних  марок,  знань,  досвіду,  визначаються  розміщення
           дочірніх  фірм,  обсяги  та  склад  їхньої  продукції,  ринки  збуту,  джерела

                                                           24
   19   20   21   22   23   24   25   26   27   28   29