Page 24 - 6754
P. 24
2. Внутрішня структура фірми в другій фазі дає їй змогу забезпечити значне
зростання за рахунок збільшення виробництва продукції та організації збуту в
межах внутрішнього ринку. Розвиток структури зумовлює поділ кожного
функціонального відділу на декілька підвідділів або груп. Менеджер фірми й
функціональні відділи і надалі є основними елементами схеми управління. Часто
фірми виробляють продукцію однієї номенклатури й тому зберігають стабільність
операцій. Зростання фірми відбувається завдяки вертикальній інтеграції.
3. Збільшення кількості нових видів продукції або вихід на нові ринки
порушує рівновагу внутрішньої структури, що склалася в другій фазі. Рішення
фірми про запровадження нової структури управління розглядається як початок
третьої фази розвитку фірми.
У процесі свого становлення система управління ТНК проходять певні
фази. Фази розвитку ТНК:
1. Розмір фірми невеликий, управління здійснює один менеджер. Із
зростанням фірми на ній створюються функціональні відділи: з виробництва
продукції, продажу, фінансів тощо. Така структурна зміна розглядається як
початок другої фази розвитку фірми.
2. Внутрішня структура фірми в другій фазі дає їй змогу забезпечити значне
зростання за рахунок збільшення виробництва продукції та організації збуту в
межах внутрішнього ринку. Розвиток структури зумовлює поділ кожного
функціонального відділу на декілька підвідділів або груп. Менеджер фірми й
функціональні відділи і надалі є основними елементами схеми управління. Часто
фірми виробляють продукцію однієї номенклатури й тому зберігають стабільність
операцій. Зростання фірми відбувається завдяки вертикальній інтеграції.
3. Збільшення кількості нових видів продукції або вихід на нові ринки
порушує рівновагу внутрішньої структури, що склалася в другій фазі. Рішення
фірми про запровадження нової структури управління розглядається як початок
третьої фази розвитку фірми.
Сьогодні за організаційною структурою транснаціональні корпорації – це як
правило багатогалузеві концерни. Головна компанія виступає оперативним
штабом корпорації. На базі широкомасштабної спеціалізації й кооперування вона
здійснює техніко-економічну політику та контроль над діяльністю закордонних
компаній і філій.
У організаційній структурі більшості ТНК виділяють три основні блоки;
фінансово-економічний;
індустріально-промисловий;
торговельно-комерційний.
Транснаціональна корпорація зазвичай складається з головної
(материнської) холдинг-компанії та належних їй підприємств у різних країнах.
Вона є центром контролю за активами всіх фірм за кордоном та центром
прийняття стратегічних рішень. Саме тут розробляється загальна модель
внутрішнього корпораційного руху капіталу, компонентів і факторів виробництва,
технологій, торговельних марок, знань, досвіду, визначаються розміщення
дочірніх фірм, обсяги та склад їхньої продукції, ринки збуту, джерела
24