Page 23 - 6754

диверсифікованою. Вони відносяться до інтеграційного типу і створюють реальну
основу формування світової економіки, складовими елементами якої є міжнародне
виробництво з єдиним ринком та інформаційним простором, міжнародний ринок
капіталів, робочої сили, науково-технічних послуг.
ТНК належать до суб’єктів господарювання, які за приналежністю капіталу
є національними, а за характером діяльності – багатонаціональні. Загалом, ТНК -
це міжнародна фірма, яка має свої господарські підрозділи у двох або більше
країнах і керує цими підрозділами з одного або декількох центрів на основі такого
механізму прийняття рішень, який дозволяє проводити узгоджену політику й
загальну стратегію, розподіляючи ресурси, технології і відповідальність для
досягнення найвищого результату – прибутку. Необхідно звернути увагу на те, що

при визначенні приналежності компаній до ТНК часто застосовують індекс
транснаціоналізації.
В процесі становлення та розвитку транснаціонального капіталу та ТНК як
форми його функціонування виділяють три етапи, які пов’язані з формами
експансії та напрямами торговельно-виробничої діяльності ТНК. А за критерієм
міжнародної активності виділяють чотири покоління ТНК.
Характерними ознаками діяльності транснаціональних корпорацій є
міжнародний рівень функціонування, що реалізується розміщенням їхніх
виробничих об’єктів у різних країнах світу, та однонаціональне походження
капіталу з країни базування корпорації. ТНК здійснює міжнародне виробництво
товарів і послуг на основі вивезення капіталу за кордон у формі прямих іноземних
інвестицій та має прямий контроль над своїми закордонними дочірніми
компаніями, підрозділами, філіями.
Отже, основними ознаками ТНК можна вважати:
1) забезпечення виробництва іноземною сировиною;
2) утримання закордонних ринків через мережу філій;
3) розміщення виробництва в тих країнах, де виробничі витрати нижчі, ніж у
країні базування;
4) орієнтація на диференційовану виробничо-торгово-фінансову діяльність.
До найпоширеніших форм належать транснаціональні акціонерні
товариства, засновані на акціонерному капіталі, та ТНК на пайових засадах.
Узагальнення досвіду демонструє, що ТНК здійснюють свою діяльність в
інших країнах, використовуючи у більшості випадків пряме інвестування у
підприємства цих країн, що створює можливість здійснювати контроль і
управління над об’єктами інвестування. Таке інвестування, як правило, зводиться
до придбання контрольних пакетів акцій підприємств, які в результаті стають
дочірніми підприємствами ТНК.
У процесі свого становлення система управління ТНК проходять певні
фази. Фази розвитку ТНК:
1. Розмір фірми невеликий, управління здійснює один менеджер. Із
зростанням фірми на ній створюються функціональні відділи: з виробництва
продукції, продажу, фінансів тощо. Така структурна зміна розглядається як
початок другої фази розвитку фірми.

23