Page 11 - 6753

великих глибинах та морських акваторіях потребує додаткових затрат,

що призводить до ускладнення видобутку та його подорожчання.
Однак, нарощування обсягів видобутку випереджає приріст
запасів. При цьому, слід зауважити, що при сучасному рівні техніки з

надр Землі видобувається лише частина наявних запасів органічного

палива. Так, для кам’яного вугілля шахтного видобутку ця частина
становить близько половини, для нафти – третину, для природного

газу – 0.8. Нафту добувають із свердловин до тих пір, поки такий
процес є рентабельним. Надалі свердловину виводять із експлуатації,

незалежно від залишкових запасів, до моменту появи технічної
можливості подальшого видобутку.

Оцінки фахівців [1] показують, що до 2015 року світові потреби в
ПЕР зросли на 54 % порівняно з 1995 роком. Майже половина

приросту споживання ПЕР (45 %) припадає на енергетичне
споживання країн, що розвиваються, яких ще прийнято називати

“азіатським драконом“. Таке явище прояснюється прискореним
розвитком промислового сектору, який визначає швидке економічне

зростання таких країн, як Китай та Індія.
Загальні геологічні запаси вугілля на Землі на глибині до 1800 м

оцінюються в межах 12–23 трлн. тонн. Величина таких запасів[2, 3] за
винятком екстремальних і недостатніх оцінок лежить на рівні 14–16

трлн. тонн. Відмінності в оцінках обумовлені різними нормативами,
які враховуються при підрахунках (глибина залягання, мінімальна

потужність пласта, гранична якість вугілля і т.п.), а також
неіндентичністю методів прогнозування та вимог, що висуваються до

достовірності даних в різних країнах.
По офіційним національним даним загальні геологічні запаси

вугілля, що знаходиться у вугленосних формаціях всіх геологічних
систем станом на 1980 рік оцінюються на рівні 14.3 трлн. тонн [7]

(подальші оцінки до сьогоднішнього періоду у відкритих джерелах
відсутні).

Відповідно до геологічних запасів (за винятком запасів у басейні

Алта-Амазона в Бразилії – 2.2 трлн тонн) перші десять місць займають

11