Page 9 - 6751

В умовах проектування і будівництва насосних станцій послідовну роботу
відцентрових насосів застосовують у тих випадках, коли рідина подається по
трубах на великі відстані чи на велику висоту.
Таке з’єднання застосовують у тих випадках, коли необхідно при сталій (чи
майже сталій) витраті збільшити напір, що неможливо зробити одним насосом.
У таких випадках сумарні подача і напір: Q  Q  Q , Н  Н  Н .
1 2 1 2
Гідравлічною характеристикою трубопроводу називається залежність на-
пору, який необхідно створити у трубопроводі для пропуску по ньому певної ви-
трати, тобто Н  f (Q ).
Перекачування – це процес переміщення нафти по трубопроводу за допо-
могою насосних установок за заданою схемою. Під схемою перекачування розу-
міється рух нафти через споруди і обладнання НПС і з’єднуючий їх трубопровід.
Залежно від оснащення НПС виділяють три схеми перекачування: постан-
ційна (рисунок 1.3), з підключенням резервуарів (рисунок 1.4 - 1.5) і із насоса в
насос (рисунок 1.6). Для технологічної схеми перекачування із підключенням
резервуарів можливі два варіанта: перекачування через резервуар і минуючи ре-
зервуар (із підключеним резервуаром).

Рисунок 1.3 – Постанційне перекачування

При постанційній схемі перекачування (рисунок 1.3) нафта почергово
приймають в один із резервуарів НПС, а відкачують з іншого. Ця схема дозволяє
досить точно обліковувати нафту, що перекачується, по замірах рівня у резерву-
арах, при такій схемі здійснюється розгазування нафти і видалення залишків во-
ди, а також забезпечується більш надійне та безперебійне постачання нафти
споживачам за рахунок того, що ділянки можуть функціонувати окремо она від
одної. Основний недолік системи – великі втрати від випаровувань при запов-
ненні- спорожненні резервуарів (втрати від «великих дихань»), а також значна
металоємність: спорудження як мінімум двох резервуарів і необхідність спору-
дження підпірної насосної.

8