Page 34 - 6747

32
Підставивши в це рівняння значення фактичної густини газу із виразу

(3.8) і значення об’ємної витрати Q , отримаємо формулу об’ємної витрати
об
газу, приведеної до стандартних умов:

( p  p 2 ) Tp 1 H
1
2
Q  , 0 01252 d , (3.12)
H
 p T z
H H 1
3
де Q - об’ємна витрата газу, приведена до стандартних умов, м /год.
H
Деколи облік газу та визначення основних параметрів здійснюється у
позасистемних одиницях. Тоді витрата газу Q за стандартних умов
H
виражається в кубічних метрах за годину, діаметр отвору діафрагми d – в

міліметрах, перепад тиску p  p  p - в кілограм-силах на квадратний метр,
1
2
тиск p в кілограм-силах на квадратний сантиметр. В цьому випадку формула
1
2
(3.12) при р н=1,0332 кгс/см і Т н=293,15 К набуде вигляду:

(p  p 2 )p 1
1
2
Q  , 0 2109 d . (3.13)
H
 T z
H 1
Перевагами даних витратомірів є універсальність застосування (вони
придатні для вимірювання витрати будь-яких однофазних середовищ, а в деякій

мірі і двохфазних; вимірювання витрат різної величини в трубах, практично,

будь-якого діаметру і, практично, при будь-якому тиску і температурі),

зручність масового виробництва (індивідуально виготовляється тільки

перетворювач витрати – звужуючий пристрій, а всі інші частини

виготовляються серійно), відсутність необхідності еталонних установок у

випадку застосування в якості перетворювачів витрати стандартних звужуючих

пристроїв, що встановлені в трубопроводах, що мають діаметр не менше 50 мм.

До найбільш важливих недоліків відносять: квадратичну залежність між

витратою і перепадом тиску, наслідком чого є нерівномірність шкали, дуже

малий діапазон вимірювання Qmax/Qmin = 3/1 і труднощі, які виникають при їх

застосуванні для змінних витрат; обмежена точність і швидкодія та наявність

ртуті в деяких видах дифманометрів. Інерційність витратомірів зростає із