Page 32 - 6747

30
потоку в довільно вибраному перерізі трубопроводу. При цьому вважаємо,

що трубопровід горизонтальний.
Відношення найменшої площі (горла) струменя F В до площі отвору

діафрагми F 0 називають коефіцієнтом звуження струменя і зазвичай

позначають через  . Звідси

F   F . (3.3)
0
B
Коефіцієнт  вказує степінь додаткового звуження потоку, що

відбувається під впливом сил інерції, на виході із звужуючого пристрою. Для

діафрагм  знаходиться в межах 0,6-0,78. Для сопла, що має плавний вхід,

 =1.

Відношення площі отвору звужуючого пристрою F 0 до площі

поперечного перерізу трубопроводу F А називається відносною площею m, і

визначається відношенням

m  F / F . (3.4)
0
A
Принагідно зауважимо, що у відповідних ГОСТах колишнього

Радянського Союзу ця величина носила назву “модуль звужуючого пристрою”.

Із врахуванням рівнянь (3.3) і (3.4) з рівняння (3.2) випливає, що

   B  m . (3.5)
A

При вимірюванні витрати газу його густина  зменшується при

проходженні через звужуючий пристрій внаслідок зниження тиску, в результаті

чого масова Q М (чи об’ємна Q об) витрата, характерна для початкової швидкості,

трохи збільшиться. Для врахування цього вводять поправочний множник на

розширення газу  , менший за одиницю.

В такому випадку рівняння для визначення масової і об’ємної витрати

набувають вигляду

Q М  F 0 2 ( p  p 2 ; ) (3.6)
1

Q  F 0 / 2 (  )(p  p 2 . ) (3.7)
об
1
Ці рівняння є основними залежностями між витратою газу і перепадом

тиску на звужуючому пристрої.