Page 19 - 6725

на відстані 30-40 м один від одного. При проведенні
геодезичних робіт, на полігоні були вирахувані абсолютні
відмітки пікетів пунктів спостереження (додаток Б, таблиця
2.1).
В геоморфологічному відношенні всі пункти
спостереження належать до слабогорбистого рельєфу, крім
пунктів № 1, 2, 7, 21, 22, 26, 27, 28, 32, які належать до
болотно-озерного типу.
Одночасно було пробурена ряд гідрогеологічних
спостережних свердловин, які, в підошві міоценової
вапнякової товщі розкрили водоносний горизонт потужністю
3 м дзеркало ґрунтових вод встановлено на абсолютній
відмітці 250,5м. Нижче, за розрізом, були встановлені потужні
відклади аргілітів.
При інженерно-геологічних вишукуваннях було
встановлено, що на досліджуваному полігоні на абсолютному
рівні 260,0м та вище, міоценові вапняки виходять на денну
поверхню у вигляді скельних утворень. Фізико-хімічне
опробування цих вапняків вказало на їх кондиційність для
використання у будівельній промисловості та можливість
розробки відкритим способом.

Порядок виконання роботи
1 Згідно варіанту (додаток Б, таблиця 2.1, 2.2) скласти
карту ізоліній рельєфу (переріз ізоліній через 1 м).
2 Встановити карстові форми рельєфу (воронки,
блюдця, озера ) та вказати їх на карті.
3 Встановити ймовірні місця подальшої карстової
активізації території, що вивчається.
4 Розрахувати ступінь закарстованості полігону за
формулою:
S
К  к. ф
К
S
n
де К к - показник закарстованості території, %;
2
S к.ф. - площа карстових форм рельєфу, м ;
2
S n - площа досліджуваного полігону, м .

5 На карті позначити місця можливого використання
території для с/г.

18