Page 54 - 6723
P. 54

відносяться  ключові  болота,  що  утворюються  біля  джерел,
                            мочарів  і взагалі  біля виходів ґрунтових вод на схилах. При
                            розташуванні  у верхній або нижній частинах  схилу, ключові
                            болота називаються висячими.
                                  Органічна  речовина  відмерлих  рослин  і  тварин  та
                            кислоти, що виділяються ними, взаємодіють з породами дна
                            болота  і  стінок  водоймища.  При  цьому  протікають  хімічні
                            реакції  відновлення,  обміну  і  заміщення,  які  змінюють
                            мінеральний  склад  порід.  На  дні  улоговини  і  водоймища
                            з'являються закисні сполуки заліза, тобто йде процес глеєння
                            глинистих  осадових  порід.  Падаючі  на  дно  тонкі  глинисті  і
                            органічні  частинки  утворюють  рихлі  породи  —  сапропелі  і
                            болотяні намули, насичені водою. Над ними залишки рослин,
                            перегниваючи, утворюють торф, що поступово заповнює всю
                            улоговину. Вода перестає надходити на поверхню болота, яка
                            починає  одержувати  вологу  з  атмосфери  за  рахунок
                            сфагнового  моху.  Так  над  низинним  поступово  наростає
                            верхове болото (рис. 9.1 г).
                                   Сапропелі,  болотяний  намул  і  добре  перегнилий
                            низинний  торф,  насичений  водою,  легко  видавлюються  під
                            впливом  навіть  невеликого  навантаження.  Тому  низинні
                            болота,  суцільно  заповнені  торфом  та  іншими  болотяними
                            відкладами,  за  будівельною  класифікацією  відносяться  до
                            більш несприятливого другого типу. На болотах другого типу
                            глибиною  до  3  м  насипи,  незалежно  від  їх  висоти,  повинні
                            бути  відсипані  на  мінеральне  дно  і  підноситися  над
                            поверхнею болота не менше ніж на 0,8 м.
                                  При  заростанні  водоймища,  озера  часто  утворюється
                            кірка  (сплавина)  із  слабо  перегнилих  залишків  рослин  (рис.
                            9.1), на  дні  накопичуються  болотяний мул,  сапропелі,  а  між
                            кіркою і донними відкладами ще залишається вода. Сплавинні
                            болота найбільш несприятливі для будівництва  і відносяться
                            до  третього  будівельного  типу.  Насипи  на  цих  болотах
                            повинні бути зведені на мінеральному дні, причому плаваюча
                            торф'яна  кірка  залишається  під  насипом  або  заздалегідь
                            віддаляється.  Якщо  сплавина  не  видалена,  шар  насипного
                            ґрунту  повинен  бути  не  менше  3  м  для  достатнього
                            обтискання торфу вагою самого насипу.
                                  Найбільш  сприятливі  для  будівництва  болота  з  рівним
                            горизонтальним  або  слабо  похилим  дном.  При  значному
                            нахилі  дна  болота  можливе  нерівномірне  осідання  не
                            вирізаних  болотяних  відкладів  під  насипом  або  зрушення
                            насипу по нахилу основи.


                                                           53
   49   50   51   52   53   54   55   56   57   58   59