Page 7 - 6721

трубопроводу характеризує ступінь його старіння, тобто
зростання еквівалентної шорсткості внутрішньої поверхні
труб, забруднення внутрішньої порожнини трубопроводу.
Як діагностичний параметр коефіцієнт гідравлічного
опору повинен бути функцією технічного стану трубопроводу
і не залежати від режиму руху середовища.
Як загально прийнято в діагностиці, для оцінки
реального стану трубопроводу будують тренд діагностичної
ознаки. При цьому використовують не абсолютне значення
фактичного коефіцієнта гідравлічного опору  , а його
ф
відношення до теоретичної величини  , що характерна для
т
нового і чистого трубопроводу.
Виражаючи значення коефіцієнтів гідравлічного опору
 і  через параметри режиму роботи трубопроводів,
ф
т
знайдемо відповідні співвідношення для газопроводів

2 5 2 2  2 5 2 2 
c d  p  p к c d  p  p к
п
п
  ;   ; (1.1)
ф 2 т 2
  z  T  L Q ф   z  T  L Q т
ср
ср

 ф Q 2
 т , (1.2)
2
 т Q ф

де c - коефіцієнт, що залежить від вибору системи одиниць;
d - внутрішній діаметр труб;
p , p - тиски відповідно на початку і у кінці газопроводу;
п
к
 - відносна густина газу;
z - коефіцієнт стисливості газу;
T - середня температура газу;
ср
L - довжина дільниці.

Відношення фактичної пропускної здатності
трубопроводу Q до її теоретичного (проектного) значення
ф
Q називають гідравлічною ефективністю газопроводу.
т

6