Page 10 - 6719

При роботі бурового насоса на режимі низького тиску домінуючим видом

зношування циліндропоршневих пар є абразивний та гідроабразивний.

Робочі поверхні втулок та поршнів (рисунок 1) покриті щільною мережею

поздовжніх рисок різної глибини, переважно дрібних. На окремих ділянках

мають місце глибокі риски – канавки, які необхідно класифікувати як місцеві

промиви. Більшість випадків абразивного зношення відзначаються

нерівномірним розподілом зносу по поверхнях тертя циліндрової втулки та

поршня.

При роботі бурового насоса на режимах середнього тиску характерними є

абразивне, гідроабразивне, втомне та механічне зношення деталей

циліндропоршневої пари. Поряд з цим має місце термодеструкція (руйнування)

матеріалу ущільнень, їх залишкова деформація або набухання. Зменшення

концентрації абразиву в рідині зменшує абразивне зношення деталей.

Поверхня циліндропоршневої пари пошкоджена щільною мережею
поздовжніх рисок, а на окремих ділянках містяться глибокі промиви.

При роботі бурових насосів в умовах високих тисків (особливо вище 20
МПа) основними видами зношення є термодеструкція та втомне руйнування

матеріалу ущільнень, особливо в області зазору, який ущільнюється.

Збільшення концентрації абразиву несуттєво інтенсифікує процес

руйнування циліндропоршневої пари і в основному впливає на зношення

поверхні циліндрової втулки. За високих тисків циліндро–поршнева пара

виходить з ладу, насамперед, під дією високої температури тертя. Основна

причина виходу з ладу деталей бурового насоса – це втрата герметичності.

Зростання глибини рисок не дозволяє ущільненню поршня забезпечити його

герметичність. Самі ущільнення внаслідок тертя, механічної, гідроабразивної,

гідроерозійної дії та термохімічної дії піддаються руйнуванню. В кінцевій фазі

роботи відбувається промивання місця контакту поршень – втулка струменем