Page 26 - 6716
P. 26

А Н3  -  оригінальні  елементи  ,  виготовлення  яких  в
            даний  час  неможливе  (відсутні  матеріали,  обладнання),
            необхідні науково-дослідні роботи.
                   Коефіцієнт  технологічних  можливостей  К ТМ  ,  який
            повинен  відображати  простоту  і  принципову  можливість
            виготовлення ТО, визначається за формулою:
                            к   А    к   А    к   А     к    А
                    K      е  С   С   у    у   Н1   Н1    Н2   Н2 ,   (5.2)
                      TМ
                                 А С  А у   А Н1  А Н2  А Н3
                           1,     якщо      А     0;
                   де  е                      НЗ
                           0,     якщо      А НЗ    0.
                   к С , к У , к Н1 , к Н2 – вагові коефіцієнти, причому: к С = 1; і
            к С   к У   к Н1   к Н2 (наприклад: к У = 0,5;  к Н1 = 0,2; к Н2 = 0,01):
                   А С  ,  А У  ,  А Н1  ,  А Н2  ,  А Н3  –  число  назв  стандартних,
            уніфікованих  і  оригінальних  елементів  (  під  однією  назвою
            може бути декілька однакових елементів).
                   Коефіцієнт  К ТМ  –  відображає  фактор  спадкоємності  в
            техніці  (використання  перевірених  практичних  елементів,
            технології, обладнання), знаходиться в межах 0   К ТМ  1  і,  у
            більшості випадків, має тенденцію до монотонного зростання.
                   5.3.3 Коефіцієнт використання матеріалів К ВМ
                                         K BM   M TO /M              (5.3)
                                                       M
                   де M TO - маса виробу (технічного об’єкта);
                   M М  -  маса  витраченого  матеріалу  (без  купованих
            виробів).
                   Коефіцієнт  К ВМ  знаходиться  в  межах  0    К ВМ    1  та
            монотонно спадає. Так як при обробленні заготовок частина
            матеріалу  іде  в  відхід  (  наприклад  при  обробленні  деталей
            різанням  у  стружку  перетворюється  біля  28  %  металу),  то в
            цілому К ВМ   0,55.
                   5.3.4 Критерій розподілу ТО на елементи К Р.
                   Критерій  К р  визначає  необхідне  оптимальне  число
            вузлів  і  деталей,  які  б  спрощували  технологію  розроблення,
            виготовлення,  ремонту  і  модернізації  виробів,  являлися
            основою  для  їх  стандартизації  та  уніфікації.  Для  його
            визначення застосовуються складні аналітичні залежності.




                                           26
   21   22   23   24   25   26   27   28   29   30   31