Page 43 - 6712

Рисунок 21 – Схема дії сил на прокладку:
1 – кришка; 2 – прокладка; 3 – корпус

Зусилля Р кріплення кришки 1 шпильками для створення
необхідного для герметизації контактного тиску q
визначається за формулою

P ≥ F·p + S·q , (12)

де F – площа кришки, на яку діє робоче середовище, p – тиск
робочого середовища.
Після монтажу з’єднання (рис. 21) при відсутності тиску
p робочого середовища початковий (монтажний) тиск q 0 буде
максимальним. При появі та зростанні тиску p робочого
середовища в конструкції, внаслідок деформації кріпильних
шпильок, контактний тиск q буде зменшуватися (рис. 22) і
при деякому його значенні q min ущільнення розгер-
метизується. Максимальний тиск p робочого середовища при
цьому досягне свого критичного значення p кр.
Слід зазначити, що в переважній більшості конструкцій
жорсткість ущільнювальних з’єднань значно перевищує
жорсткість прокладки, тобто при створенні тиску p в
конструкції зазору δ між кришкою 1 і корпусом 3 (рис. 21)
практично не змінюється. В такому випадку механізм
герметизації ущільнення буде іншим, ніж описаний вище.
Герметична здатність вузла ущільнення буде обмежуватися
стійкістю прокладки. При досягненні тиску робочого
середовища критичного значення p кр виникає радіальне
зусилля, яке перевищує силу тертя на опорних поверхнях. Як
наслідок, прокладка зсувається між ущільнювальними
деталями, а герметична здатність вузла ущільнення
порушується. Значення критичного тиску розгерметизації
визначається з рівняння

πdh p кр = 2fР , (13)

43