Page 53 - 6706

Рисунок 5.6 – Визначення адгезії ізоляційного покриття адгезиметром

АМЦ 2-20

Перевагою таких адгезиметрів є те, що вони не руйнують ізоляційне

покриття.

Рисунок 5.7 – Адгезиметр Elcometer 109

Адгезія ізоляційного покриття рахується доброю, якщо мастика не

відстає від сталевої труби, а стрічка не відшаровується від мастики.
Адгезія визначається при застосуванні кожної нової партії стрічки в трьох
точках на віддалі одна від іншої не менше 0,5 м.

Товщину ізоляційного покриття без обгортки перевіряють через кожні
100 м не менше, ніж в чотирьох точках по периметру труби.
Застосовують руйнівні та неруйнівні способи визначення товщини

ізоляційного покриття.
Для визначення товщини ізоляційного покриття руйнівним способом
застосовують універсальний шаблон зварювальника (рисунок 5.8, а) та
свердло Себерга (рисунок 5.8, б). Свердло Себерга дозволяє визначати

товщину кожного шару при багатошаровому ізоляційному покритті.

51