Page 41 - 6704

Гранична корисність – це корисність, яку особа
отримує від кожної додаткової одиниці блага (MU).
Розраховується MU з формулою:
MU = (TU 2-TU 1)/(Q 2-Q 1) = ΔTU/ΔQ, (4.1)
де Q – кількість блага.
Благом з прямою корисністю називатимемо благо, яке
безпосередньо впливає на умови життя людини. Наприклад:
яблуко з'їдене має пряму корисність (воно приносить людині
насолоду).
Благо має непряму корисність, якщо воно безпосередньо
не впливає на добробут людини, але використовується для
виготовлення благ, які мають пряму корисність. Приклад: з
яблука можна зробити варення, наливку – це непряма їх
корисність.
Сукупність прямої та непрямої корисності є повною
корисністю блага. Приклад: якщо випити келих яблучної
наливки та закусити її яблуком у затінку яблуневого дерева,
то самопочуття людини відображатиме повну корисність
яблуні.
Тактична корисність – це корисність сьогомоментна.
Вона вимірюється жертвою, на яку здатна особа заради
отримання певного набору благ, заради поліпшення
самопочуття у даний момент.
Стратегічна корисність – це корисність з урахуванням
наслідків довготривалого споживання (можливо
систематичного) певного набору благ.
Блага – товари, послуги та соціальні й економічні
умови, які задовольняють потреби людини або які людина
вимушена споживати чи використовувати.
Між кількістю блага та корисністю, яке воно приносить,
існує залежність, вперше сформульована німецьким
економістом Госсеном в 1854 році та відома як закон
спадаючої граничної корисності або закон Госсена. Він
свідчить: чим більше споживання будь-якого блага, тим

41