Page 40 - 6704

4 Споживчий вибір. Теорія споживчої поведінки

Поняття загальної і граничної корисності. Ринковий
попит формується на основі рішень, які приймаються великою
кількістю окремих осіб. Кожна особа, вибираючи товари,
ставить перед собою мету отримати різноманітні блага в
певних кількостях і пропорціях, виходячи з своєї купівельної
спроможності. При цьому передбачається, що ринок
забезпечить свободу споживчого вибору. Для визначення того
задоволення, яке люди отримують при споживані товарів і
послуг, економісти використовують поняття “корисність”.
Корисність – це те задоволення, яке людина отримує від
споживання товарів та послуг. Корисність визначається в
умовних одиницях, які називаються ютелями (U).
Виділяють два основних підходи до вимірювання
корисності:
1. Кількісний (кардиналістський) підхід передбачає,
що корисність може мати кількісний вимір, тобто
визначається функціонально.
2. Порядковий (ординалістський) підхід передбачає
можливість оцінювати тільки те, якому набору благ віддається
перевага, а не кількісну різницю в корисності.
Ординальною корисністю називається впорядкованість
наборів благ за ступенем привабливості для людини. Тому її
називають порядковою вимірністю корисності. Приклад: набір
“Х” кращий, ніж набір “У”.
Кардинальна корисність – це вимірність корисності
числом. Кількісний підхід для оцінки зміни корисності
використовує поняття загальної та граничної корисності.
Загальна корисність – це корисність, яку людина
отримує від споживання товарів та користування послугами
(ТU).

40