Page 18 - 6701

об’єкт, що має у своєму складі сукупність взаємопов’язаних і
взаємодіючих частин або елементів. Будь-яка система складається з

не менш як чотирьох основних компонентів: входу, процесу, виходу
та пристроїв зворотного зв’язку і контролю.
Той самий об’єкт, що входить в іншу систему, розглядається в

ній уже як підсистема або елемент. Наприклад, верстат у цілому є
технологічною системою, його окремі частини  агрегати, вузли,
деталі являють собою підсистеми та елементи.

У разі дослідження системи, де основною підсистемою є
людина, верстат виступає із зовсім іншими властивостями, ніж у
системі «верстат». У свою чергу, система «верстатник  верстат» діє

як підсистема, якщо предметом розгляду є система «виробнича
дільниця», яка об’єднує кілька таких підсистем. Отже, будь-який
об’єкт може бути одночасно як самостійною системою, так і

елементом різних систем.
Водночас об’єкт, який вибирається для дослідження з позицій
системного підходу, повинен мати низку ознак, що характеризують
його як систему. Зокрема, серед ознак систем, призначених для

виконання виробничих функцій, мають бути такі:
1) основні вхідні компоненти;
2) сукупність елементів;

3) суттєві зв’язки між елементами;
4) інтегративні (об’єднувальні) властивості;
5) цілісність;

6) внутрішня упорядкована структура й організація;
7) мета функціонування і критерії оцінювання функціонування
системи;

8) керуючий або регулюючий пристрій;
9) межі з зовнішнім середовищем і здатність системи до
взаємодії з ним;
10) особливі властивості елементів, з якими вони входять до цієї

системи.
Існування будь-якої системи, успішне виконання нею своїх
завдань можливе за наявності зв’язків між елементами, що об’єднують

їх в єдине ціле, завдяки чому здійснюється функціонування системи
відповідно до поставленої мети. В окремій системі зв’язки між її
елементами значно міцніші, ніж з іншими елементами інших систем.
Такі зв’язки називаються системоутворювальними. Деяку кількість

18