Page 73 - 6679

Температурний діапазон утворення скарнів знаходить-
0
ся в межах 100-900 .
Існують дві основні гіпотези утворення скарнів і скар-
нових родовищ: інфільтраційно-дифузійна і стадійна.
Інфільтраційно-дифузійна гіпотеза Д. Коржинсько-
го. Згідно з цією гіпотезою скарнові родовища формуються
близько границі силікатних і карбонатних порід в результаті
циркуляції гарячих розчинів, які містять хімічні сполуки як
глибинного походження, так і захоплені в процесі руху. У
процесі руху цих розчинів через вміщуючи породи, з одного
боку вони віддають у навколишнє середовище частину розчи-
нених сполук, а з іншого - розчиняють деякі елементи і міне-
рали вміщуючих порід.
При цьому скарноутворення їде нерівномірно. Най-
більш інтенсивно воно проявляється поблизу від тектонічних
тріщин, але місцями може взагалі не проявлятись (тоді спо-
стерігається різкій контакт між вміщуючою породою (вапняк)
та інтрузивом.
Стадійна гіпотеза П. Пилипенко. Полягає в тому,
що, на відміну від попередньої гіпотези, основна маса речови-
ни, необхідна для утворення скарнів поступає ззовні. При
цьому, це поступлення здійснюється в декілька стадій (у П.
Пилипенка - 6 стадій) і розчини кожної стадії мають різний
склад. Тому в скарнах і утворюється таке велике розмаїття ко-
рисних копалин.
В цілому слід зазначити, що абсолютно не виключено,
що утворення скарнів могло відбуватися в результаті комбі-
нованої дії, як розчинів найближчого інтрузивного тіла, так і
глибинних розчинів.
Зв’язок з іншими генетичними групами родовищ.
Скарнові родовища мають тісний зв’язок з родовищами гідро-
термальної групи. Також подібними до скарнових є осадові
родовища залізних і марганцевих руд, перетворені (метамор-
фізовані) на контактах з інтрузивними тілами. Тому, не зав-
жди вдається однозначно встановити генезис скарнових родо-
вищ.

71