Page 40 - 6679

Пізньомагматичні родовища

Іншій шлях утворення власне магматичних родовищ
полягає у тому, що в деяких випадках (припускають, що це
пов’язане з великою кількістю летких компонентів в магмі)
основні силікатні мінерали магми кристалізуються в першу
чергу. Рудні ж мінерали в той же час залишаються у вигляді
розплаву, майже до закінчення роскристалізації загальної си-
лікатної маси.
Під дією тисків рудний розплав зосереджується в трі-
щинах, де відбувається його роскристалізація.
В умовах вказаного механізму рудні мінерали накопи-
чуються в породах різного складу. В ультраосновних поро-
дах рудні мінерали представлені хромітом та металами групи
платини. В основних породах - титаномагнетитом та ільмені-
том. У лужних породах - магнетитом, апатитом, нефеліном,
графітом.
Контакти рудних тіл з вміщаючими породами досить
чіткі та різкі.
Рудні тіла мають форму переважно жил та лінз. Значно
рідше зустрічаються штоки та гнізда.
Розміри рудних тіл різноманітні - від дуже невеликих
до досить значних. Лінзи і жили бувають довжиною більше 1
км, а потужністю - до сотень метрів.
До даного типу родовищ відноситься більшість родо-
вищ хроміту, пов’язаних з ультраосновними породами (дуні-
тами та перидотитами).
Також з ультраосновними породами пов’язані родови-
ща платини (Урал, Південна Африка).
З основними породами (габро) даного типу пов’язані
великі родовища титаномагнетиту та ільменіту (Урал, США).
З сієнітами пов’язані апатит-магнетитові родовища, які
інколи мають дуже великі розміри (родовища Швеції).
З лужними породами також пов’язані апатит-
нефелінові родовища (Хібіни на Кольськім півострові).
На відміну від ранньомагматичних , пізньомагматичні
родовища мають у цілому більш велике промислове значен-
38