Page 17 - 6679

стратиграфічних колонок. В свою чергу, ці матеріали викори-
стовуються для визначення об’ємів геологічних тіл, для під-
рахунку запасів корисних копалин, а також для проведення
різноманітних геологічних досліджень і побудов.
Типовими або стандартними елементами залягання
пластів є: лінія падіння, лінія повстання, лінія простягання,
кут падіння, азимут падіння. Але для рудних тіл застосову-
ються деякі специфічні елементи залягання, таки як:
Вісь рудного тіла - це лінія всередині тіла, вздовж
якої рудне тіло простягається на найбільшу довжину (лінія
найбільшої витягнутості тіла).
Кут схилення рудного тіла - це кут між віссю рудно-
го тіла та лінією простягання.
Кут пірнання або скочування - це кут між віссю ру-
дного тіла та її проекцією на горизонтальну площину. При
вертикальному заляганні рудного тіла кути схилення і пір-
нання будуть однаковими.
Характерною особливістю залягання рудних тіл є те,
що, наприклад, на відміну від залягання нафтогазоносних пла-
стів, елементи залягання рудних тіл можуть значною мірою
змінюватись як по простяганню, так і по падінню.

Текстури і структури руд

Текстура руди - визначається просторовим взаєморо-
зміщенням мінеральних агрегатів, з яких складається дана ру-
да. Ці мінеральні агрегати (а інколи і індивіди), природно,
можуть відрізнятись один від одного розмірами, формою,
складом, власною структурою.
Виділяють мегатекстуру, макротекстуру і мікротексту-
ру.
Мегатекстура - це текстурні особливості руди, які мо-
жна побачити лише у відслоненнях а також у штучних гірсь-
ких виробках - шурфах, канавах, траншеях та ін.
Макротекстура - це текстурні особливості, які можна
побачити в окремих невеликих зразках (взірцях, штуфах) ру-
ди.
15