Page 15 - 6679

жили мають субвертикальне розташування в просторі, але во-
ни можуть бути і субгоризонтальними.
Товщина жил змінюється від перших сантиметрів до
декількох метрів, інколи досягає десятків метрів. Площа роз-
повсюдження жил змінюються від десятків квадратних метрів
до декількох квадратних кілометрів.
При похилому заляганні жили породи, які залягають
зверху над жилою, називаються "висячим боком", а породи які
залягають знизу під жилою, називаються "лежачим боком".
Коли різко зменшується товщина жили, то це назива-
ється виклинюванням. А коли товщина жили різко зростає, то
кажуть, що це роздув жили.
Жили поділяються на прості і складні. Прості жили, це
жили, які заповнюють одну тріщину. Складні жили (а такі жи-
ли мають переважне розповсюдження в природі) це жили
приурочені до різноманітних сукупностей тріщин.
Складні жили мають найрізноманітнішу морфологію.
Серед найбільш типових можна навести наступні приклади
жил:
- чотковидні - характеризуються циклічною зміною
товщини;
- камерні - характеризуються присутністю з різних бо-
ків жили великих розширень або ізометричних скупчень міне-
ральної корисної речовини;
- сідловинні - утворюються в межах шарнірів (тобто,
осьових частин) антиклінальних складок;
- сходинкові - це жили, яки заповнюють тріщини, роз-
ташовані перпендикулярно до загального простягання пласта
або дайки;
- сітчасті - боковий перпендикулярний розріз жили ви-
глядає як сітка;
- сланцюватоподібні.

Поверхня контакту жили з вміщуючими породами на-
зивається зальбанд.

13