Page 160 - 6679
P. 160
щита. У товщі продуктивних відкладів палеогену ((потужніс-
тю 400-500 м) виділено п’ять сланцевих горизонтів. Потуж-
ність сланцевих пластів складає 2,5-3,7 м. Горючі сланці цього
родовища - енергетична сировина для ТЕЦ і для хіміко-
технологічної переробки.
Менілітові сланці значно поширені в Карпатах. На
площі майже 3000 кв. км сланці виходять на денну поверхню
або перекриті четвертинними відкладами невеликих потужно-
стей. Це високозольні породи (75-92 %) з низьким вмістом ор-
ганіки (10-20 %). Сьогодні вони не відповідають сучасним
вимогам до сировини для спалювання на теплових електрос-
танціях (вихід смоли 1,5-3,3 %) і можуть розглядатися лише
як потенційна енергетична сировина на майбутнє.
Залізні руди
За обсягом видобутку залізних руд Україна посідає
п’яте місце в світі після Китаю, Бразилії, Росії та Австралії.
Виробництво заліза становить 4% від світового.
За станом на 2000 р. загальні запаси залізних руд в
Україні становили 28 млрд. т, або 6% світових запасів. Пере-
важають в основному метаморфогенні родовища залізистих
кварцитів, особливо магнетитові, з відносно невисоким вміс-
том заліза (25,8-35,1%). Багаті руди 950,6-62% заліза) станов-
лять 7% загальних запасів залізних руд України.
На території України знаходиться найбільшій у світі
Криворізький залізорудний басейн, Кременчуцький і Білозер-
ський залізорудні райони. В Керченському басейні і Приазов-
ському районі родовища нині не експлуатуються. Крім того,
невеликі родовища залізних руд виявлені в Середньому По-
бужжі. Загальна кількість родовищ залізних руд в Україні - 48,
серед них 25 - розробляються.
Криворізький басейн - головний гірничовидобувний
центр України, розташований на території Дніпропетровської
області. Він являє собою смугу залізистих порід шириною від
2 до 7 км, що простягається з півдня на північ більше ніж на
100 км. Залізні руди приурочені головним чином до саксаган-
157