Page 159 - 6679

сході і до 750 м на заході - тонкі і невитримані. Вони різко
змінюють свою потужність і будову по площі.
В басейні в експлуатації знаходиться 18 шахт.

Буре вугілля

Поширене в основному в Дніпровському басейні і ме-
нше - на Дніпровсько-Донецькій, Придніпровській, Прикар-
патській і Закарпатській вугленосних площах. Експлуатують-
ся родовища в Дніпровському басейні і на Закарпатській вуг-
леносній площі.
Основне значення мають родовища Дніпровського ба-
сейну, які розташовані у Житомирській, Черкаській, Кірово-
градській, Дніпропетровській і Запорізькій областях. Загальна
площа басейну досягає 100 тис. кв. км. Виявлено близько 200
родовищ і проявів. Поклади бурого вугілля містяться у відк-
ладах палеогену, які виповнюють депресії в кристалічних по-
родах. Основна промислова вугленосність пов’язана з відкла-
дами середнього еоцену (бучацька світа). Відклади верхнього
палеогену і міоцену містять здебільшого тільки малопотужні
проверстки вугілля.
Розміри окремих родовищ визначаються розмірами де-
пресій і коливаються від декількох квадратних метрів до 50-60
кв. км. Потужність вугільних пластів змінюється від 1,5-2,0 до
18 м. Глибини залягання пластів - від 10 до 150 м. Родовища
розробляються як шахтами, так і вуглерозрізами.

Горючі і менілітові сланці

Родовища горючих сланців встановлені у межах Украї-
нського щита, Волино-Подільської плити, Складчастих Кар-
пат і Гірського Криму. В цих регіонах виявлено близько 10
родовищ горючих сланців (без менілітових сланців Карпат).
Найбільше родовище горючих сланців - Бовтиське, розташо-
ване на межі Кіровоградської і Черкаської областей і знахо-
диться у глибокій (до 600 м) воронкоподібній западині, діаме-
тром 20-25 км, в докембрійському фундаменті Українського
156