Page 56 - 6677
P. 56

Основні  поклади  газу  приурочені  до  карбонатних  горизонтів
                  цзялиньцзянської світи середнього тріасу, а місцями до світи фейсяньгуань
                  нижнього тріасу.
                  Східнокитайська         нафтогазоносна         провінція      охоплює       Сунляоську,
                  Нижньохуанхейську  (Північнокитайську),  Дунтинхську  і  Цзянсуйську
                  нафтогазоносні області.
                         Нафтоносними  є  нижньокрейдові  пісковики,  глини  і  конгломерати
                  світи чентоу, в покрівлі якої виділяється резервуар “а 4” товщиною до 40 м.
                  Продуктивними є також світи яоцзян (горизонт С) і фулуцзиань (горизонт
                  Д).  Родовища  нафти  приурочені  переважно  до  центральної  частини
                  синеклізи і до її південно-східного борту.
                         Південносхіднокитайська  нафтогазоносна  провінція  включає  низку
                  нафтогазоносних  областей  (басейнів),  що  охоплюють  території  південної
                  частини  Жовтого  моря,  Східнокитайського  моря,  західнї  частини  о.
                  Тайвань  та  акваторії  Тайваньської  протоки  і  Південнокитайського  моря.
                  Основною нафтогазовидобувною областю тут є Західнотайваньська.
                         Скупчення  вуглеводнів  пов’язані  з  антиклінальними  складками.
                  Продуктивними є відклади міоцену і нижнього пліоцену на глибинах від
                  200 до 4500 м.
                         У розрізі поклади розміщуються так: у нижньоміоценових відкладах
                  переважають газові і в незначній мірі присутні газоконденсатні і нафтові, у
                  середньоміоценових  відкладах  –  нафтогазові,  газоконденсатні  і  газові,  у
                  верхньоміоценових – нафтогазові  і газові, у нижньопліоценових  – газові.
                  Родовища дрібні.
                         Гобійська  нафтогазоноснам  провінція  знаходиться  на  території
                  Монголії і охоплює западину пустелі Гобі. Вона об’єднує низку порівняно
                  невеликих  накладених  внутрішніх  западин,  які  заповнені  мезозойськими
                  відкладами. У межах Південної Монголії нафтогазоносність встановлена в
                  Східногобійській  западині  типу  синеклізи,  яка  виділяється  в  однойменну
                  нафтогазоносну область.
                         Промислові поклади нафти пов’язані з дзунбаїнською і цагацабською
                  світами  нижньої  крейди,  які  представлені  алевролітами,  пісковиками  і
                  глинами озерного походження.

                                               Завдання для виконання:
                         1. Скласти таблицю нафтогазоносних провінцій Центральної Азії.
                         2. Скласти       схему       розміщення        нафтогазоносних          провінцій
                  Центральної Азії на контурній основі згідно рис. 12.1.
                         3. Описати нафтогазоносні провінції Центральної Азії.
                         4. Вивчити  і  знати  розміщення  нафтогазоносних  провінцій
                  Центральної Азії та основні родовища нафти і газу в них.
                         5. Навести графічну модель геологічної будови та описати родовище
                  Карамай-Урхо, що додається на рис. 12.2.

                                             Порядок проведення роботи
                         1.     Скласти        таблицю       нафтогазогеологічного           районування
                  нафтогазоносних  провінцій  Центральної  Азії,  в  якій  вказати  основні
                  провінції та області, нафтогазоносні комплекси, а також основні родовища
                  нафти і газу.
                         2.     Навести  схему  розміщення  нафтогазоносних  провінцій  та
                  областей  на території Центральної  Азії.
                         3.     Провести         опис      нафтогазоносних           провінцій       згідно
                  запропонованої схеми (додаток А).



                                                              55
   51   52   53   54   55   56   57   58   59   60   61