Page 12 - 6677

Лабораторна робота № 2
НАФТОГАЗОНОСНІ ПРОВІНЦІЇ ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ

МЕТА І ЗАВДАННЯ РОБОТИ
Метою роботи – є вивчення студентами нафтогазоносних провінцій
та областей Західної Європи та основних родовищ нафти і газу.
З Н А Т И основні геоструктурні елементи, нафтогазогеологічне
районування території Західної Європи, особливості геологічної будови
нафтогазоносних провінцій та областей і основних родовищ нафти і газу.
В М І Т И охарактеризувати географічне, адміністративне і
тектонічне положення кожної з нафтогазоносних провінцій та областей
Західної Європи, аналізувати особливості їх геологічної будови та
нафтогазоносності.

ОСНОВНІ ТЕОРЕТИЧНІ ПОЛОЖЕННЯ
В геологічному відношенні нафтогазоносні території Західної
Європи розташовані на півдні в межах геосинклінального поясу,
представленого складчастими забудовами Піренеїв, Альп, Апеннін,
Балкан, Карпат, і на півночі – в межах молодої Західноєвропейської
епіпалеозойської платформи. Всього тут виділяється 11 нафтогазоносних
провінцій. Основною з них є Північноєвропейська нафтогазоносна
провінція, до якої приурочена одна із основних на сьогодні
нафтогазовидобувних областей – Північноморська нафтогазоносна
область.
Північноєвропейська нафтогазоносна провінція приурочена до
великої і глибокої платформної синеклізи, яка розміщена на північній
окраїні Західноєвропейської епіпалеозойської платформи в межах
Північного моря, Нідерландів, ФРН і Польщі.
У межах даної нафтогазоносної провінції виділяється низка
регіональних западин, в тому числі: Східноанглійська (Мідленд),
Північноморська, Західно- і Східнонідерландські, Північногерманська,
Тюрингзька, Середньопольська та ін., з якими і пов’язані нафтогазоносні
області. Основна Північноморська нафтогазоносна область, охоплює
більшу частину акваторії Північного моря на території Великобританії,
Норвегії, Нідерландів, Данії і ФРН. Приурочена до однойменної синеклізи
з фундаментом байкальсько-каледонського віку. Осадочний чохол
синеклізи складений вапняками карбону, червоноколірними відкладами
нижньої пермі та тріасу, верхньопермською соленосною товщею, піщано-
глинистими породами нижньої і середньої юри, карбонатними
утвореннями верхньої юри і крейди, піщано-глинистими осадками
кайнозою. Загальна товщина чохла досягає 10 км. У будові осадочного
покриву виділяються три структурних поверхи: підсольовий, сольовий і
надсольовий.
Поклади нафти і газу виявлені в широкому стратиграфічному
діапазоні від пермі до кайнозою. У центральних районах акваторії
продуктивні горизонти приурочені до низів палеогенових відкладів, а у
південних її районах, де переважно виявлені газові родовища, – до пермі
(ротлігендес і цехштейн) і тріасу. Основні ресурси нафти приурочені до
центральних частин Північноморської западини, а саме, до її західного
борту. Більша частина газових ресурсів пов’язана з південним бортом
западини. Всі відкриті родовища нафти і газу групуються в декілька зон
нафтогазонагромадження.

11