Page 9 - 6676

р в – тиск на вибої свердловини, МПа;
b – об’ємний коефіцієнт нафти в пластових умовах;

 – в’язкість нафти в пластових умовах, мПа∙с;

R к – радіус контуру живлення, м;

г с – радіус свердловини в інтервалі продуктивних пластів, м;

С = С 1 + С 2+ S – сума коефіцієнтів фільтраційних опорів недосконалої

свердловини;

С 1, С 2 – коефіцієнти, які враховують додаткові фільтраційні опори,

зумовлені відповідно ступенем і характером розкриття пласта;

S – коефіцієнт фільтраційних опорів, пов’язаних з особливостями

конструкції свердловинного устаткування, фільтра, змиканням тріщин

порід, випаданням конденсату тощо.

Гідродинамічний зв’язок пласта і свердловини [5, 8] характеризується

коефіцієнтом гідродинамічної досконалості , який визначається

відношенням фактичного дебіту Q до дебіту цієї ж свердловини Q д, якщо б

вона була гідродинамічно досконалою, тобто мала відкритий вибій і

природний стан колекторів у при свердловинній зоні. Цей показник

відображає якість розкриття продуктивного пласта (первинного і

вторинного), ефективність освоєння та експлуатації свердловини і залежить

від додаткових фільтраційних опорів у при свердловинній зоні.

Приплив нафти для гідродинамічно досконалої свердловини

описується рівнянням:

∙( )
в
пл
= к , (1.2)
д
∙

Зі співвідношення рівнянь (1.1) і (1.2) знаходять залежність для
визначення коефіцієнта досконалості свердловини:

к

= к с . (1.3)
∑С
с

Отже, значення параметра С характеризує гідродинамічну

досконалість свердловини.

9