Page 5 - 6676

1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Газогідродинамічні дослідження газових, газоконденсатних і нафтових
свердловин проводяться з метою одержання вихідних даних для підрахунку

запасів вуглеводнів, обґрунтування деяких параметрів розробки,
технологічного режиму експлуатації свердловин, вибору наземного

обладнання, оцінки ефективності робіт з інтенсифікації припливу

вуглеводнів та оперативного регулювання процесів розробки родовищ [1].

Газогідродинамічні дослідження дають змогу визначати середні

фільтраційні параметри привибійної зони і більш віддаленої ділянки пласта,

яка знаходиться в радіусі впливу свердловини, а також виявити їхні зміни на

площі і в часі зі зміною тиску. Для одержання детальнішої інформації щодо

характеристики продуктивних пластів проводяться поінтервальні і, так звані,

спеціальні дослідження свердловин.

Реалізація газогідродинамічних досліджень можлива тільки після

створення у свердловині депресії чи репресії на пласти і полягає у реєстрації

зміни у часі тисків (вибійного, трубного, затрубного) та об’ємів припливу чи

приймальності флюїду.

У процесі виконання газогідродинамічних досліджень свердловин

вимірюють:

- пластовий тиск р пл, МПа;

- пластову температуру Т пл, К;

- вибійний тиск р в, МПа;

- вибійну температуру Т в, К;

- трубний тиск р тр, МПа;

- затрубний тиск р з,МПа;

3
- дебіти: нафти Q н, м /д або т/д;
3
конденсату Q к, м /д або т/д;

3
газу Q г, тис. м /д;
3
води Q в, м /д;
5