Page 28 - 6676
P. 28
шарів з різними фільтраційними параметрами, неізотермічність процесу
відновлення тиску, випадіння у присвердловинній зоні чи стовбурі
свердловини газового конденсату, надходження води тощо.
Названі чинники видозмінюють залежність ( ) = (lg ) на
в
початковому, так і на кінцевому етапі формування КВТ [17]. Переважно на
процес відновлення тиску впливають одночасно кілька чинників, що
ускладнює інтерпретацію результатів досліджень і може призводити до
вагомих похибок у визначенні пластового тиску.
Зауважимо також, що опрацювання КВТ методом дотичної було б
більш зрозумілим, коли б його автори пояснили фізичний зміст коефіцієнтів
α і β у формулі (2.12). Чисто математично вони є коефіцієнтами рівняння
прямої лінії, що не виходить з початку координат ( ) − lg . Проте значення
в
їх змінюються залежно від режиму роботи свердловини, зокрема депресії на
пласт, до її зупинки для зняття КВТ [17]. На питання, яку ж депресію слід
вважати оптимальною для простеження відновлення вибійного тиску і
об’єктивного визначення параметрів пласта за КВТ, ні теорія, ні практика
використання цього методу відповіді не дає.
З метою врахування припливу флюїду до свердловини після її закриття
на гирлі, а також достовірнішого опису процесу відновлення тиску
розроблено низку методів опрацювання результатів досліджень. Залежно від
способу обліку об’ємів припливу вони поділяються на диференціальні,
інтегральні та інтегрально-диференціальні [9, 14, 7, 4]. Маючи досить чітку
теоретичну базу, всі вони ґрунтуються також на певних припущеннях і
різних початкових умовах теоретичного рішення. Описати математично
вплив усієї гами чинників на конфігурацію КВТ поки що неможливо. Але
вплив деяких припущень та інших геологічних і технологічних чинників
проаналізовано [9, 4]. При цьому теоретично розглянутий також вплив на
результати інтерпретації досліджень, виконаних за методиками без
урахування припливу пластових флюїдів після зупинки свердловин.
28