Page 25 - 6676
P. 25

в
                                                                   пл
                                                        = 1,15           −     −   ,                          (2.11)

                  де  р в  –  вибійний  тиск  перед  закриттям  свердловини;  t  –  тривалість

                  відновлення  пластового  тиску,  хв;  С  –  поправочний  коефіцієнт  для

                  розрахунку скін-ефекту   = 135 .




                  2.2  Дослідження газових свердловин на неусталених режимах фільтрації



                         Якщо у нафтових свердловинах зміна вибійного тиску після їх закриття

                  реєструється  тільки  за  допомогою  глибинного  манометра,  то  у  газових,  за

                  умови відсутності рідини на вибої і незначної різниці температури на гирлі і

                  вибої  в  процесі  відбирання  газу,  тиск  може  реєструватися  на  гирлі

                  свердловини  з  подальшим  перерахуванням  і  на  вибійний.  Якщо  ж

                  температура газу в пласті  перевищує 323 К, то після закриття свердловини

                  відбувається  його  охолодження  до  величини  геотермічного  розподілу

                  температури  за  глибиною,  що  суттєво  впливає  на  характер  КВТ,  знятої  на

                  гирлі.  У  цих  умовах  під  час  дослідження  свердловин  використання

                  глибинних  манометрів  для  фіксації  зміни  вибійного  тиску  слід  вважати

                  обов’язковим.

                          Обробка КВТ, знятої у свердловині для умов „безмежного” пласта без

                  урахування  припливу,  залежить  від  тривалості  її  роботи  до  зупинки.  Якщо

                  час  роботи  свердловини  Т  до  зняття  КВТ  значнобільший  від  часу  t,

                  необхідного  для  відновлення  тиску  (Т  ≥  20  t)  КВТ  опрацьовується  за

                  формулою:


                                                             ( ) =   +  lg .                                    (2.12)
                                                            в
                                                                                          2
                         Коефіцієнти α і β визначають з графічної залежності р в від lgt [17].
                         Одержана  за  нею  прямолінійна  ділянка  кривої  за  останніми  точками

                  заміру р в (рис. 2.3) відсікає на осі ординат відрізок, рівний α, і має кут нахилу,

                  тангенс якого дорівнює β.





                                                                                                             25
   20   21   22   23   24   25   26   27   28   29   30