Page 14 - 6675

В енергетиці незавершене виробництво відсутнє. Тому важливу роль набуває
нормування виробничих запасів.
Виробничі запаси, виходячи з їх призначення, поділяють на поточні (обігові) і

страхові (гарантійні).
Поточний запас - це запас, необхідний для забезпечення виробництва

предметами праці в періоди між надходженнями чергових партій поставок сировини,
матеріалів тощо.
Страховий (гарантований) запас створюють для гарантій від непередбачених
перебоїв у надходженні обігових фондів. Його розміри залежать від:

- відстані між підприємством-споживачем і постачальником;
- точності виконання договору поставки, графіка;
- злагодженості роботи транспорту;

- кліматичного району розміщення підприємства. Оборотний запас натурального
палива, Н, в тоннах, на електростанції може бути нарахований за формулою:

, (2.1)

- середньодобове виробництво електроенергії кВт/год.;
— середньодобовий відпуск тепла споживачам, ГДж;

і - питомі витрати умовного палива відповідно на 1 кВт/год
виробленої електроенергії та 1 Дж тепла, відпущеного

споживачам, кг;
Т п - норма запасу палива на кожну добу;

- нижча теплота згорання палива, кДж/кг.

Для вимірювання ефективності використання оборотних засобів використовують
показники: коефіцієнт обертання, тривалість одного обороту, коефіцієнт
завантаження.
Коефіцієнт обертання характеризує кількість оборотів, що здійснюється
кожною вкладеною в оборотний капітал гривнею:
К об = Q об / S сер, (2.2)
де Q р - обсяг реалізованої продукції, грн..;
S сер - середній залишок оборотних засобів, грн.,
Чим вище значення коефіцієнта обертання, тим ефективніше використані
оборотні засоби.
Тривалість одного обороту оборотних засобів визначають за формулою:
Д Д S еср
Т   , (2.3)
об
К Q
об . р
Д – тривалість періоду, за який визначається показник (місяць, квартал, рік) у
днях.
Чим менша втрата часу на 1 оборот, тим ефективніше використовуються
оборотні засоби.