Page 92 - 6671

встановлюються особами, уповноваженими урядовими органами. До
останніх належить і Україна.
Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в

Україні» передбачено, що державне регулювання бухгалтерського обліку
та фінансової звітності в Україні здійснюється з метою:

створення єдиних правил ведення бухгалтерською обліку та
складання фінансової звітності, які є обов’язковими для всіх підприємств,
гарантують і захищають інтереси користувачів;

удосконалення бухгалтерського обліку та фінансової зві-тності.
Структура регулювання бухгалтерського обліку в Україні є

наступною:
перший рівень (основа) загальні положення Закону;
другий рівень Стандарти і План рахунків, що базуються на

Законі, затверджені Мінфіном і зареєстровані в Міністерстві юстиції;
третій рівень накази та листи Мінфіну, що роз’яснюють, як

застосовувати кожний Стандарт в тій чи іншій конкретній ситуації;
четвертий рівень внутрішні нормативні документи
підприємства з питань бухгалтерського обліку.

Стандарти описують можливі методи оцінки доходів та витрат,
оцінки статей звітності на дату балансу тощо, надають рекомендації щодо

вибору найбільш прийнятного методу для підприємств залежно від
специфіки їх діяльності, а бухгалтер обирає потрібні йому методи, які

зазначає в обліковій політиці підприємства. Наприклад, підприємство
самостійно вирішує питання стосовно норм амортизації необоротних
матеріальних і нематеріальних активів, про те, які платежі відносити на

даний звітний період, включити до витрат майбутніх періодів чи неза-
вершеного виробництва, а які капіталізувати, як списувати прострочену

дебіторську заборгованість тощо. При цьому бухгалтер добре розуміє, що
всі його рішення не мають відношення до розрахунків з бюджетом за

податками та за внесками до фондів соціального захисту. У держави свої
норми, свої погляди, а у власника свої. З метою оподаткування держава
визначає розмір амортизації, склад витрат, що включаються до валових,

суми що належать до валових доходів тощо, які часто не співпадають за
своїм розміром з даними бухгалтерського обліку. У результаті різних цілей

держави та підприємства виникають так звані відстрочені податкові активи
або відстрочені податкові зобов’язання.

92